Користуючись додатковими матеріалами та мережею Internet, напиши невеликий твір на тему «Мій край в роки Національно-визвольної війни середини XVII ст.».
Порядок виконання роботи:
1. Напиши, в якому населеному пункті ти проживаєш (вкажи назву міста/села, а також область). Якщо в даний час ти проживаєш за межами України, пиши свій твір про Київщину.
2. Розглянь карту Національно-визвольної війни середини XVII ст. З’ясуй, до складу якої держави належав твій край до початку Національно-визвольної війни та чи змінилася його державна приналежність протягом 1648–1657 рр. Запиши це.
3. Відшукай на карті місця найважливіших битв та облог. Можливо, деякі з них відбулися недалеко від твого краю. Напиши про це.
4. Відшукай у мережі Internet додаткову інформацію про перебіг подій у часи Національно-визвольної війни на землях, де тепер знаходиться твоє місто/село/область. Напиши це.
Объяснение:Основні відмінності між Юлієм Цезарем та Августом:
1. Найсильнішою якістю Юлія Цезаря був його геній військового генерала та мав терпіння до спокійного управління через своє его. А найсильнішою стороною Августа була його адміністративна майстерність. Однак він оточив себе здібними радниками.
2. Відносини Юлія Цезаря із Сенатом були дуже напруженими. Це навіть коштувало йому життя. А Август вибудував чудові стосунки з Сенатом, що сприяло його подальшим успіхам.
3. Цезар поставив себе за диктатора Риму і похвалився своєю владою. Август потроху приймав владу. Він доклав великих зусиль, щоб створити враження, що він відстоює республіку та незалежність сенату, перекладаючи все більше влади на себе.
4. Юлій Цезар не приділяв достатньої уваги для особистої безпеки. Через це він опинився в руках своїх вбивць. А Август сформував преторіанську гвардію, щоб запобігти вбивству від зрадників чи заколотників.
Основні подібності Юлія Цезаря та Августа:
1. Обидва були популярними серед простих римлян.
2. Армія була лояльною до обох.
3. Обидва внесли чималий внесок у розвиток могутності Римської імперії. Август навіть сказав: "Я знайшов Рим містом цегли і залишив його містом з мармуру".
4. Обидва були хорошими письменниками.
5. Вони виховували культ особистості на основі соціальних ініціатив, спрямованих на загальне благо.
Перша причина початку революції 1905-1907 років — економічна ситуація в країні. У 1900-1903 рр. сталась економічна криза. За попередні тридцять років, нагадаю внаслідок промислового перевороту, коли працю людей почали масово заміняти машинами, в Україні набудували багато фабрик і заводів (явище яке ми називали індустріалізацією). Насамперед, це відбувалося на місцях покладів вугілля, заліза та нафти.
Справи йшли добре. Занадто добре. Настав момент, коли почали виробляти так багато продукції, що ніхто вже не міг її купити (криза перевиробництва). Виробники були змушені знижувати ціни на власну продукцію, аж поки не пускали все по вітру. Мальків поглинули великі акули бізнесу. Так творилися монополії — великі гравці на ринку, що контролювали більше третини виробництва певного продукту.
Скорочення виробництва вело до звільнення робітників, або погіршення і так не надто хороших умов праці. На початку ХХ століття нормальною практикою був 12-годинний робочий день. Логічно, що однією з основних вимог революції стало введення 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати та покращення умов праці.
Для того, щоб приховати наслідки економічної кризи Микола ІІ вирішив провести «маленьку переможну війну» з Японією, що тривала з 1904 по 1905 рік. Війна завершилася ганебною для Російської імперії поразкою і стала другою у нашому списку причиною революції 1905-1907 років.
Третя поєднала у собі самодурство російського самодержавства та глобальні тенденції розвитку людства. Це так звана масовизація політики. Завдяки модернізації та розвитку нових технологій, все більше людей могли і прагнули брати участь у політичному житті і через політику реалізовувати власні прагнення до змін. Забезпечити цю можливість для широких мас суспільства міг демократичний устрій та ліберальні перетворення.
Натомість, устрій Російської імперії залишався жорстко консервативним, часто репресивним. Замість поступок і надання хоча б основних прав і свобод, імперських уряд частіше йшов шляхом посилення поліцейського режиму та заборон.
Объяснение:Основні відмінності між Юлієм Цезарем та Августом:
1. Найсильнішою якістю Юлія Цезаря був його геній військового генерала та мав терпіння до спокійного управління через своє его. А найсильнішою стороною Августа була його адміністративна майстерність. Однак він оточив себе здібними радниками.
2. Відносини Юлія Цезаря із Сенатом були дуже напруженими. Це навіть коштувало йому життя. А Август вибудував чудові стосунки з Сенатом, що сприяло його подальшим успіхам.
3. Цезар поставив себе за диктатора Риму і похвалився своєю владою. Август потроху приймав владу. Він доклав великих зусиль, щоб створити враження, що він відстоює республіку та незалежність сенату, перекладаючи все більше влади на себе.
4. Юлій Цезар не приділяв достатньої уваги для особистої безпеки. Через це він опинився в руках своїх вбивць. А Август сформував преторіанську гвардію, щоб запобігти вбивству від зрадників чи заколотників.
Основні подібності Юлія Цезаря та Августа:
1. Обидва були популярними серед простих римлян.
2. Армія була лояльною до обох.
3. Обидва внесли чималий внесок у розвиток могутності Римської імперії. Август навіть сказав: "Я знайшов Рим містом цегли і залишив його містом з мармуру".
4. Обидва були хорошими письменниками.
5. Вони виховували культ особистості на основі соціальних ініціатив, спрямованих на загальне благо.
Можно лучший ответ
Перша причина початку революції 1905-1907 років — економічна ситуація в країні. У 1900-1903 рр. сталась економічна криза. За попередні тридцять років, нагадаю внаслідок промислового перевороту, коли працю людей почали масово заміняти машинами, в Україні набудували багато фабрик і заводів (явище яке ми називали індустріалізацією). Насамперед, це відбувалося на місцях покладів вугілля, заліза та нафти.
Справи йшли добре. Занадто добре. Настав момент, коли почали виробляти так багато продукції, що ніхто вже не міг її купити (криза перевиробництва). Виробники були змушені знижувати ціни на власну продукцію, аж поки не пускали все по вітру. Мальків поглинули великі акули бізнесу. Так творилися монополії — великі гравці на ринку, що контролювали більше третини виробництва певного продукту.
Скорочення виробництва вело до звільнення робітників, або погіршення і так не надто хороших умов праці. На початку ХХ століття нормальною практикою був 12-годинний робочий день. Логічно, що однією з основних вимог революції стало введення 8-годинного робочого дня, підвищення заробітної плати та покращення умов праці.
Для того, щоб приховати наслідки економічної кризи Микола ІІ вирішив провести «маленьку переможну війну» з Японією, що тривала з 1904 по 1905 рік. Війна завершилася ганебною для Російської імперії поразкою і стала другою у нашому списку причиною революції 1905-1907 років.
Третя поєднала у собі самодурство російського самодержавства та глобальні тенденції розвитку людства. Це так звана масовизація політики. Завдяки модернізації та розвитку нових технологій, все більше людей могли і прагнули брати участь у політичному житті і через політику реалізовувати власні прагнення до змін. Забезпечити цю можливість для широких мас суспільства міг демократичний устрій та ліберальні перетворення.
Натомість, устрій Російської імперії залишався жорстко консервативним, часто репресивним. Замість поступок і надання хоча б основних прав і свобод, імперських уряд частіше йшов шляхом посилення поліцейського режиму та заборон.