6.. Що давало змогу М. Грушевському характеризувати Східну Галичину як «Український П’ємонт»? А. природно-кліматична схожість із Північною Італією
Б. наявність розгалуженої системи українських політичних партій, кооперативів, організацій, товариств
В. домінування депутатів-українців від Галичини та Буковини у Віденському парламенті та Галицькому сеймі
Г. стрімкий економічний розвиток краю, формування національного капіталу
7. Яку вимогу українського руху на початку ХХ ст. на західноукраїнських землях вдалося реалізувати до початку Першої світової війни?
А. відкрити український університет Б. впровадити загальне виборче право
В поділити Галичину на українську і польську частини Г. ліквідувати поміщицьке землеволодіння
8. Основною формою здійснення купівлі-продажу товарів на українських землях у другій половині XIX ст. були:
А контракт; Б усний договір; В на віру; Г під заставу.
10. Які українські партії діяли на західноукраїнських землях наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.?
1. Русько-українська радикальна партія 2. Українська революційна партія
3. Українська соціал-демократична партія 4.Українська соціал-демократична робітнича партія
5. Українська національно-демократична партія 6. Українська радикально-демократична партія 7. Українська народна партія
11. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя початку ХХ ст.
А Створення української парламентської громади в І Державній Думі ___
Б Повстання матросів на броненосці «Князь Потьомкін-Таврійський» ___
В Видання Маніфесту царя Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод ___
Г Створення Революційної української партії (РУП)
13. Розкажіть про боротьбу українців за загальне виборче право на західноукраїнських землях.
Объяснение:
реформах Кемаля в области религии и определите их значение.
Реформа Значение
Упразднение Халифата. Турция становится светским государством, в котором религия не имеет прямого воздействия на политику
Замена календаря с мусульманского лунного на григорианский
Отмена шариатского судопроизводства. Принятие нового Гражданского кодекса по образцу швейцарского.
Замена арабского алфавита латиницей
Закон о всеобщем народном образовании. В его рамках были закрыты абсолютно все медресе, а школы подчинялись Министерству народного образования.
Расселение сакских племен
Саки-тиграхауда, парадарайя, хаомаварга.
В надписи персидского царя Дария I (521-486 гг. до н. э.) упоминаются 3 группы сакских племен: саки-хаомоварга (изготовляющие напиток хаому), саки-тарадарая или парадарая (заречные саки), саки-тиграхауда (носящие остроконечную шапку).
Саков-парадарайя древнегреческие авторы называли массагетами и яксартами. В состав союзов племен саков-парадарая входили племена: дай и каспий. Саки-парадарайя жили по северо-восточным берегам Каспийского моря, к югу и юго-востоку от Аральского моря, занимая правобережье Амударьи и низовья Амударьи и Сырдарьи, т. е. на территории Западного и отчасти Южного Казахстана.
Семиречье было центром обитания саков-тиграхауда. На северо-востоке их территория доходила до Алтайских гор, на севере – до озера Балхаш и реки Чу, на западе – до правобережья реки Талас. В состав союза племен саков-тиграхауда входили исседоны, обитавшие в долинах реки Чу, на востоке – до Тарбагатая.
Саки-тиграхауда расселялись в районе современного Ташкента, в Северном Кыргызстане, Южном Казахстане и Жетысу. Последнее является местом наибольшего скопления саков с «остроконечными шапками». Это древнее прозвище саков сохранялось до недавнего времени, что отразилось в том, что казахи называли себя «казахи с высокими колпаками».
В степях Западного Казахстана, вплоть до р. Эмбы на востоке и верховьев р. Урала (Жайыка) на севере, жили савроматы или сарматы.
Сакские племена, населявшие земли северо-восточнее Арала (Центральный Казахстан), получили название даи, аргиппеи, исседоны.Эти племена кочевали в Южном Приаралье, Северном и Центральном Казахстане.