6. Кто, по греческой легенде, изобрел |крылья? |L.Повествования, передающие |представления людей о мире, месте |человека в нем, о происхождении всего |сущего, о богах и героях |а) мифы б) сказки в) былины г) легенды |2. На какой горе жили боги: |a) Синай; б) Олимп; в) Арарат; г) Казбек а) Икар: б) Прометей; в) Дедал; г) Геракл 17. «Домашним» духом славяне называли: |а) русалку б) домового в) лешего г) водяного |3. Бог - покровитель войны: |a) Дионис: б) Гефест: в) Арес: г) Зевс |8. Как называется группа богов, |принадлежащих к какой-то одной религии |или мифологии? |a) пантеон; б) олимп; в) устройство: г) язычество |4. Геракл- это: |а) сын царя Элиды; б) сын бога Аполлона; |в) сын Зевса и Алкмены; г) сын Посейдона и (а) Акбара и Асянь; б) Атам и Кун сулу: |богини земли Геи |9.В мифологии тюркских народов управитель |мира и прародительница: |в) Тенгри и Умай; г) Уббе и Эрклиг 15. Сколько подвигов совершил Геракл: |a) 6; б) 12; в) 10; г) 8 |10. Чего попросил Соломон у Бога: а) богатства; б) длительной жизни; |в) мудрости; г) победы над врагамию
1848 р., 9 серпня – скасування кріпацтва на Буковині.
Буковина однією з останніх карпатських земель позбулася кріпацтва. Це стало наслідком революційних процесів, які охопили Галичину. Ще в березні 1848 р. у Закарпатті проголосили закон угорського сейму про ліквідацію кріпацтва і феодальних повинностей селян, однак поміщики почали його саботувати. У цей же час у Львові виникла Головна Руська рада – перша політична організація, що захищала демократичний розвиток Галичини. У квітні 1848 р. у Галичині було оголошено патент імператора про скасування панщини.
Хрест з нагоди скасування кріпацтва на Галичині
Утім, звільнення це було умовним. Суть реформи полягала в тому, що держава викуповувала землі, а селяни, починаючи з 1858 року мали протягом сорока років компенсувати поміщикам 20-кратну вартість всіх річних повинностей, підлягали прямому і непрямому оподаткуванню, а також повинні були утримувати школи, шляхи тощо. Водночас громадські угіддя, ліси, пасовиська залишилися у власності поміщиків, тож селяни мали платити за заготівлю дров, будівельні матеріали, випас худоби.
Після цієї аграрної реформи 42% селянських господарств стали економічно не рентабельними і не мали можливості прогодувати своїх власників. Це було однією із головних причин масової еміграції українців до США, Бразилії, Канади та інших країн.
Нагадаємо, що в Російській імперії кріпацтво було скасоване лише у 1861 році.
Володіння династії Габсбургів, після приєднання до них у XVI ст. Чехії та частини Угорщини, були найбільшою державою серед багатьох князівств Священної Римської імперії. Габсбурги зберігали титул глави цього дивного об'єднання, яке не було ні "священним", ні "римським", а влада імператора була суто умовною.
У XVII ст. володіння Габсбургів почали перетворюватися на централізовану державу, чому сприяла турецька небезпека. Посиленню влади сприяла також політика Франції, яка намагалася захопити деякі німецькі землі.
Основне ядро держави Габсбургів становили німецькі області: Австрія, Тироль, Швабія. З півдня до них примикали райони, заселені слов'янськими народами. За складом населення імперія сформувалась як багатонаціональне (німці, угорці, слов'яни).
Майже не втручаючись у справи всієї Німеччини, Габсбурги у ХУЛІ ст. почали зміцнювати владу в отриманих у спадок володіннях, їхньою опорою було середнє і дрібне дворянство, яке підтримувало створення абсолютної монархії.
Важливими центральними установами були: державна рада - дорадчий орган при імператорові; "придворна австрійська канцелярія" на чолі з канцлером - виконавчий орган; придворна військова рада. Поступово з "канцелярії" виокремилось міністерство закордонних справ, яким керував канцлер.
Створенню централізованої абсолютистської австрійської держави передувала тривала запекла боротьба прихильників Реформації та Контрреформації. Під прапором Реформації відбувалися більшість народних антифеодальних виступів та національний рух у Чехії. Протестантизм сприйняла і частина дворянства.
Боротьбу з Реформацією (Контрреформацію) розпочав наприкінці XVI ст. австрійський ерцгерцог Рудольф II. Вихований при іспанському дворі єзуїтами, він проводив політику жорстокого переслідування протестантів. У ХУП ст. боротьбу з Реформацією продовжив інший вихованець єзуїтів, фанатичний поборник Контрреформації - Фердінанд II. Він здійснив Контрреформацію у залишених йому в спадок землях. Послідовні Габсбурги закріпили цю перемогу.
Габсбурги, закріплюючи абсолютизм, потребували підтримки католицької церкви. Вони щедро дарували їй конфісковане у протестантів майно. На початку XVIII ст. протестант вважався державним злочинцем. Селян і ремісників, які не бажали стати католиками, виселяли з Австрії або віддавали у солдати.
Приєднані до Австрії народи відчували несумісність своїх національних інтересів з інтересами феодально-абсолютистської монархії Габсбургів. Селянські заворушення (виступи) в різних частинах імперії в XVII-XVIII ст. відбувалися майже безперервно. Проте солідарність феодалів різних національностей давала змогу припинити ці виступи. До того ж у XVIII ст. зміцнилися зв'язки між окремими частинами монархії. Відень - столиця держави - перетворився на великий економічний центр. Усе це забезпечувало достатню міцність австрійського багатонаціонального утворення.
До середини XVIII ст. Габсбурги зрозуміли необхідність реформ, які здійснювались у період правління Марії-Терезії (1740- 1780) та її сина Йосифа II (1780-1790). Зміни були проведені в інтересах дворян за мінімальних поступок буржуазії. Уряд прагнув ліквідувати найбільш грубі прояви феодалізму, що заважали розвитку країни.
Найважливішою була військова реформа. Вводився новий порядок військового набору. Рекрути мали служити довічно. Чисельність армії значно збільшувалася, збільшилась і кількість офіцерів (майже всі - дворяни). Для підготовки офіцерських кадрів у Відні відкрилася військова академія.
Значна увага приділялася фінансовій реформі. Було запроваджено загальний прибутковий податок, від якого не звільнялися дворяни й церква, проведено загальний перепис населення. Скасували внутрішнє торговельне мито і збільшили мито на ввізні товари. Експорт деяких видів сировини (льон, вовна, метал) повністю заборонявся. Проводилась політика меркантилізму.
Для підготовки кваліфікованих робітників були створені технічні та ремісничі школи. З метою підготовки інженерів у Відні почали працювати Гірнича та Торговельна академії, технічні та сільськогосподарські училища. Було покладено початок нижчій та середній загальній освіті. Віденський університет звільнився від впливу і контролю католицької церкви.
Були вжиті заходи, які обмежували привілеї католицької церкви. Закрили численні монастирі; частково конфіскували церковні землі; вигнали з Австрії єзуїтів; скасували закони про переслідування протестантів, які отримали свободу культу.
Значне місце у період правління Марії-Терезії та Йосифа II посідали судові реформи. Судові функції тепер здійснювала тільки держава. Були розроблені нові кримінальний та цивільний кодекси. Обмежувалося застосування мертної кари.