51 ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №1
КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ ТА ЙОГО ПОХОДИ
ХІД РОБОТИ
1. Ознайомитись із запропонованими матеріалом.
2. Робота в групах.
1) Доберіть до карт відповідні цитати з історичних джерел, які ілюстру-
ють зображені події.
2) Розставте запропоновані цитати у хронологічній послідовності.
3. Зробити висновок відповідно до мети роботи.
Історичні джерела
1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насу-
проти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж
мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож
не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова
ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя
ляже, там і наші голови ми зложимо».
2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи:
«Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому
данину… І повернувся він у Переяславець…».
3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши
клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом
Варіант І Варіант ІІ
Електронний додаток до сторінки 30
на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише
з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже
про його жалюгідну долю...».
4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар.
І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяслав-
ці, беручи данину з греків…».
5) «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв…
по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася…
вона була гідно вшанована».
6) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони
прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю
Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало
взяли…».
7) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися
війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город
їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касо-
гів, і прийшов до Києва».
8) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і об-
ложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і
хто нам тоді до Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе
зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо
ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів,
підемо з Русі на Царгород».
9) «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоче-
ній зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого заго-
ну вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в
скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої
різниці…».
10) «Більшу частину зими князі і дружина їздили по містах, великих се-
лах, збираючи з міських і селянських громад-шнур срібло, хутра, про-
довольство і різні товари . Їстівні припаси йшли на утримання дру-
жини, а інші товари відправляли в Київ, а звідти навесні везли на
продаж в Царгород та інші міста ... ».
11) «Якщо ти не йдеш на невірних і не приходиш на раду до нас, то, зна-
чить, ти задумав недобре і хочеш допомагати паганим. Хай Бог нас
розсудить».
12) «Великий Бог учинив тугу велику в половців, страх напав на них та
жах від появи руських військ, і дременули всі так, що й коні їх не по-
чували вже сили в ногах…».
Наприкінці 50-х рр. Наддніпрянська Україна була найбільш розвинутою в економічній площині регіоном Російської імперії. Але подальшому економічному розвитку дедалі більше заважало існування кріпосного права. Розвиток промисловості стримували відсутність ринку вільнонайманої робочої сили та вузький попит на промислову продукцію. Існування кріпацтва заважало також процесові розшарування селянства та формуванню суспільних верств селян-підприємців і сільських найманих робітників. До того ж міські підприємці та купці не мали можливості купувати землю, оскільки вона не була предметом вільної купівлі та продажу.
У середині століття поступово почали окреслюватися нові контури господарської спеціалізації регіонів Наддніпрянщини. У господарстві Півдня провідне місце замість вівчарства посіло вирощування пшениці на експорт. На Лівобережжі віддаленість від ринків збуту зернової продукції спричинила в південній частині перетворення на головне джерело прибутків тваринництво, в північній – тютюнництво й льонарство. Значні прибутки землевласникам Лівобережжя давало винокуріння. Правобережжя в 40-х рр. перетворилося на основний район виробництва цукру. Зменшення питомої ваги в господарствах Правобережжя зернових і розвиток цукробурякового виробництва стали відображенням змін, що відбувалися в економіці Наддніпрянщини.
Протягом першої половини ХІХ ст., коли освоювалися землі Півдня, тут переважало вівчарство, володарі маєтків Правобережжя спеціалізувалися на вирощуванні зерна, яке продавалося через чорноморські порти. Зернове господарство Правобережжя було засноване на кріпосній праці, на Півдні – переважало використання вільнонайманої робочої сили. Завдяки продажеві зерна більшість власників маєтків Правобережжя накопичила значні кошти і, а водночас, відбираючи землю в селян під зернові, спричинила появу великої кількості безземельних кріпосних селян. Внаслідок цього поміщики, орієнтуючись на наявний попит, вкладали гроші в будівництво цукрових заводів і закладали бурякові плантації, на яких працювали безземельні селяни. Розвиткові цукробурякового виробництва сприяли також гарні природні умови, великі лісові масиви, які давали паливо для заводів, і протекційна політика російського уряду. Все це забезпечувало цукрозаводчикам високі прибутки.
Объяснение:
Классификация месторождений полезных ископаемых
Месторождения могут быть разделены на 3 группы, согласно физическому состоянию полезных ископаемых:
- Жидкие. Представлены нефтью и подземными водами.
- Твёрдые. Самая большая группа, включающая в себя различные руды, минералы, кристаллы и другие ценные ресурсы.
- Газообразные. Добыча газа также является важным направлением в добыче полезных ископаемых. Так, важными считаются гелий, криптон, неон, аргон и другие.
Также месторождения классифицируют по применения добываемых ресурсов:
- Металлические (рудные). К этой группе относят различные металлы, в том числе и радиоактивные. Особенно ценными считаются всем известное золото (около 40 тысяч долларов за килограмм), родий (по ценности не уступает золоту) и платина (30 тысяч/кг). Ценят их не только за редкость, но и за их особые свойства. Так, родий обладает высокой температурой плавления, что позволяет использовать его в промышленности, а также имеет высокие отражательные свойства, благодаря чему применяется для создания зеркал. Вообще говоря, все металлы нужны и каждому можно найти применение.
- Горючие. Всё, что хорошо горит и может использоваться для отопления. В первую очередь, это нефть. Также важную роль играют горючие газы. Чуть менее ценны, но также очень важны твёрдые горючие материалы: торф, уголь, сланец и другие.
- Гидроминеральные. Вода - тоже полезное ископаемое, особенно если она обладает полезными свойствами. К этой группе, например, относят минеральные воды, подземные воды, а также поверхностные бытовые и технические воды.
- Неметаллические (нерудные). В эту группу можно отнести всё оставшееся. Это строительное и техническое сырьё, химические ресурсы, агрономические и другие.
Применение полезных ископаемых и последствия
Именно благодаря добыче полезных ископаемых люди совершили скачок в своём развитии. На сегодняшний день добываемые ресурсы используются практически во всех сферах деятельности. И это хорошо, наверное. В любом случае, мало кто из современных людей может долгое время обходиться без удобств. Транспорт, медицина, телевидение, интернет, холодильник и газовая плита, душ. Всё это было бы невозможно без добычи полезных ископаемых.
Но за всё нужно платить. За комфортную и хорошую жизнь человека расплачивается природа, пока что. Ведь отходы добычи и производства никому не нужны, а уничтожать их трудно. Поэтому создаются насыпи и захоронения ненужных материалов, а также отходы сливаются в моря и океаны.
Насыпь отходов
Любые поступки влекут за собой некие последствия, но люди учатся лишь на своих ошибках, и не могут подумать заранее. Лишь после того, как образовались озоновые дыры, был введён запрет на применение некоторых химических веществ. Только после того, как вырубка лесов в некоторых регионах стала причиной образования большого количества песчаных бурь, деревья снова начали там высаживать, создавать такие защитные лесополосы. Когда с лица земли стали исчезать целые виды животных и растений, тогда задумались о том, как деятельность человека влияет на это и попытались сделать хоть что-то. Правда, не преуспели, каждый день исчезает около 40 видов живых организмов и растений.
Объяснение: