ответ:1)Народный трибун — одно из важнейших и своеобразных римских учреждений. Ве́то — право, означающее полномочие лица или группы лиц в одностороннем порядке заблокировать принятие того или иного решения.
2)Гуси Рим был случай, когда галлы пришли в Рим, а гуси ночью разбудили страж Пиррова победа-победа,которая обошлась слишком дорогой ценой. Царь Пир разгромил Римлян, но потерял много воинов. Горе побеждённым — известное восклицание вождя галлов Бренна, обращенное им, по преданию, « побежденным римлянам, когда отказывались уплатить наложенную на них контрибуцию.
Входження до складу австрійської імперії спричинило для західних українців, як і для наддніпрянських українців чимало змін. Вони також опинилися у складі імперської структури управління прикметники рисами якої були перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення до регламентації життя підданих розпорядженнями зі столиці.
У 1780-1782 pp. Йосиф II видав декілька законів, за якими селяни звільнялися від особистої залежності та панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Водночас селянам надавалися мінімальні громадянські права - одружуватися без дозволу пана, посилати дітей навчатися до школи, ліквідовано право пана судити селянина тощо. У 1789 р. Йосиф II видав закон про ліквідацію панщини, проте після його смерті цю норму скасували.
ответ:1)Народный трибун — одно из важнейших и своеобразных римских учреждений. Ве́то — право, означающее полномочие лица или группы лиц в одностороннем порядке заблокировать принятие того или иного решения.
2)Гуси Рим был случай, когда галлы пришли в Рим, а гуси ночью разбудили страж Пиррова победа-победа,которая обошлась слишком дорогой ценой. Царь Пир разгромил Римлян, но потерял много воинов. Горе побеждённым — известное восклицание вождя галлов Бренна, обращенное им, по преданию, « побежденным римлянам, когда отказывались уплатить наложенную на них контрибуцию.
Объяснение:
Входження до складу австрійської імперії спричинило для західних українців, як і для наддніпрянських українців чимало змін. Вони також опинилися у складі імперської структури управління прикметники рисами якої були перевага інтересів центру, засилля чиновництва, прагнення до регламентації життя підданих розпорядженнями зі столиці.
У 1780-1782 pp. Йосиф II видав декілька законів, за якими селяни звільнялися від особистої залежності та панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Водночас селянам надавалися мінімальні громадянські права - одружуватися без дозволу пана, посилати дітей навчатися до школи, ліквідовано право пана судити селянина тощо. У 1789 р. Йосиф II видав закон про ліквідацію панщини, проте після його смерті цю норму скасували.