5. Согласны ли вы с мнением современных историков, считающих открытие Америки одним из самых драматических и противоречивых событий в мировой истории? Свою позицию обоснуйте. 6. Раскройте понятия: «колония», «колониальная империя», «плантация», «рабство». 7. Завершите таблицу «Географические открытия XV-XVI вв.». 8. Согласны ли вы с утверждением историка о том, что «подвиг Гама как мореплавателя был не меньше подвига Колумба, хотя Магеллан превзошёл того и другого». Свою позицию обоснуйте.
Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди».
Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду,
Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Объяснение где?
Хуннские роды
Одежда и вооружение знатного воина-хунну (сюнну). II в. до. н. э. — I в. н. э. А. Н. Подушкин
Род шаньюев назывался Си Люань-ди. У хунну было три знатнейших рода: Хуянь, Лянь, Сюйбу. По предположению Гумилёва род 藍 «лань» — «сине-зелёный» происходил от китайского принца Шун Вэя. Шаньюй брал жён только из этих родов. Важные должности в державе также передавались внутри этих фамилий, так, Сюйбу были судьями. Остальные роды имели своих старейшин, которые располагали собственными войсками[источник не указан 202 дня].
Чины у хунну
В китайских хрониках упоминается наличие у хуннов сложной системы чинов. Высшие чины делились на «восточные» — старшие и «западные» — младшие. Высшие чиновники были все ближайшие родственники шаньюя:
Чжуки-князь: обычно Восточный Чжуки-князь — наследник престола
Лули-князь
Великий предводитель
Великий Дуюй
Великий Данху
Обычные чиновники назывались «гудухоу». Чины у родовой знати не зависели от шаньюя[источник не указан 202 дня].
Право
Хунну пользовались Обычным правом. Суд протекал в пределах 10 дней. За нападение или кражу полагалась смерть, были и иные наказания. Модэ предусмотрел смертную казнь за воинские преступления. Существовало патриархальное рабство, нет упоминаний о долговом рабстве и работорговле[источник не указан 202 дня].
Экономика
Сделанные Козловым в ноин-улинских курганах находки (в частности, ткани, ныне в Государственном Эрмитаже) в большинстве случаев происходят из Китая, Ирана либо Византии.[22], что свидетельствует о размахе торгово-дипломатических связей народа хунну[источник не указан 202 дня].
Военное дело
Реплика хуннского лука в Монгольском национальном историческом музее.
Каждый хунн был воином. Войско хуннов формировалось по родовому признаку. Всего в войске хунну было 24 военачальника, каждый из которых носил титул ваньци (темник) и командовал десятитысячным отрядом. Китайцы оценивали войско хунну в 300 000 всадников, главным образом конных лучников. Вполне возможно что эта цифра завышена, как и во многих исторических документах Китая. Хунну старались вести маневренную войну, изматывая противника и ведя дистанционный бой в рассыпном строю. Хунну успешно применяли охваты с флангов, ложные отступления и засады. Всё захваченное в бою становилось собственностью воинов. Средства дистанционного боя (луки и стрелы, являвшиеся их основным оружием) и снаряжение (колчаны) были типичными для «кочевников». В ближнем бою хунну сражались мечами и короткими копьями. Также использовались прямые однолезвийные палаши и кинжалы. Хуннские воины носили доспех из небольших железных пластин.[источник не указан 3492 дня]