Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії»
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада.
У 30-х рр. V ст. гунський вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена. Потім він зайняв деякі римські провінції. Під тим приводом, що імператор не задовольнив його вимог, Аттіла розграбував Галлію.
Объяснение:
455 р. Рим розграбували вандали, захопивши велику здобич і багато полонених, серед яких була імператриця Євдокія. Римський патрицій Орест посадив на престол свого сина Ромула Августула і від його імені управляв державою. Однак проти нього повстали варварські найманці, на чолі яких був скіф Одоакр. 476 р. Ореста було вбито, Ромула Августула позбавлено влади, а знаки імператорського звання Одоакр відіслав у Константинополь.
Цю подію прийнято вважати кінцем Західної Римської імперії.
Руководству страны в конце двадцатых годов века пришлось решать тяжелейшую задачу - СССР оставался аграрной страной без промышленности и в условиях мировой изоляции. А перспективы Грядущей войны заставляли действовать решительно.
Коллективизация началась вместе со сворачиванием НЭПа в 1928 году.
Причины коллективизации - страшно низкая производительность труда на селе. Малый размер пахотной земли на одно хозяйство. Периодический голод из-за за суровых климатических условий.
Мелкие крестьянские хозяйства объединялись в колхозы , создавались МТС , которые обеспечивали колхозы техникой . Производительность труда нв селе резко выросла. Освобождались рабочие руки для индустриализации и первых пятилеток.
Для проведения коллективизации был организован призыв "двадцатипятитысячников" - передовые рабочие и коммунисты отправлялись для руководства создаваемыми колхозами и МТС.
Коллективизации активно противостояли "кулаки" - и мелкими диверсиями и вооруженным противостоянием, ликвидация кулачества как класса стала одной из задач. Кулацкие семьи ссылались в Сибирь на поселения.
Не обошлось и без перегибов - желание шашкой построить коммунизм на селе на местах часто преобладало.
В разгар коллективизации в 1930 году вышла известная статья Сталина "Головокружение от успехов" и последовали меры по предотвращению перегибов на местах.
В результате коллективизации навсегда была выиграна тысячелетняя борьба с голодом. Голод 32-33 годов был последним голодом на Руси.
Крестьянство не просто смирилось с колхозным строем - оно приняло его. И дальнейшей судьбы без колхозов уже не представляло. Образовались школы в любой деревне. С безграмотностью было покончено . "Великую Отечественную войну выиграл советский десятиклассник "
И ещё один аспект. В деревне заработали "социальные лифты". Вспоминаем прекрасный фильм "Член правительства" с Верой Марецкой в главной роли. "Вот стою я перед Вами - простая русская баба. Мужем битая, попами пуганая, врагами стреляная, живучая" - это ведь тоже о коллективизации и колхозах.
Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії»
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада.
У 30-х рр. V ст. гунський вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена. Потім він зайняв деякі римські провінції. Під тим приводом, що імператор не задовольнив його вимог, Аттіла розграбував Галлію.
Объяснение:
455 р. Рим розграбували вандали, захопивши велику здобич і багато полонених, серед яких була імператриця Євдокія. Римський патрицій Орест посадив на престол свого сина Ромула Августула і від його імені управляв державою. Однак проти нього повстали варварські найманці, на чолі яких був скіф Одоакр. 476 р. Ореста було вбито, Ромула Августула позбавлено влади, а знаки імператорського звання Одоакр відіслав у Константинополь.
Цю подію прийнято вважати кінцем Західної Римської імперії.
Руководству страны в конце двадцатых годов века пришлось решать тяжелейшую задачу - СССР оставался аграрной страной без промышленности и в условиях мировой изоляции. А перспективы Грядущей войны заставляли действовать решительно.
Коллективизация началась вместе со сворачиванием НЭПа в 1928 году.
Причины коллективизации - страшно низкая производительность труда на селе. Малый размер пахотной земли на одно хозяйство. Периодический голод из-за за суровых климатических условий.
Мелкие крестьянские хозяйства объединялись в колхозы , создавались МТС , которые обеспечивали колхозы техникой . Производительность труда нв селе резко выросла. Освобождались рабочие руки для индустриализации и первых пятилеток.
Для проведения коллективизации был организован призыв "двадцатипятитысячников" - передовые рабочие и коммунисты отправлялись для руководства создаваемыми колхозами и МТС.
Коллективизации активно противостояли "кулаки" - и мелкими диверсиями и вооруженным противостоянием, ликвидация кулачества как класса стала одной из задач. Кулацкие семьи ссылались в Сибирь на поселения.
Не обошлось и без перегибов - желание шашкой построить коммунизм на селе на местах часто преобладало.
В разгар коллективизации в 1930 году вышла известная статья Сталина "Головокружение от успехов" и последовали меры по предотвращению перегибов на местах.
В результате коллективизации навсегда была выиграна тысячелетняя борьба с голодом. Голод 32-33 годов был последним голодом на Руси.
Крестьянство не просто смирилось с колхозным строем - оно приняло его. И дальнейшей судьбы без колхозов уже не представляло. Образовались школы в любой деревне. С безграмотностью было покончено . "Великую Отечественную войну выиграл советский десятиклассник "
И ещё один аспект. В деревне заработали "социальные лифты". Вспоминаем прекрасный фильм "Член правительства" с Верой Марецкой в главной роли. "Вот стою я перед Вами - простая русская баба. Мужем битая, попами пуганая, врагами стреляная, живучая" - это ведь тоже о коллективизации и колхозах.