это период правления царя алексея михайловича романова. данный период называют "бунташным" и характеризуют социальными движениями, принятием соборного уложения 1649г, церковными реформами патриарха никона, расширением границ россии. одним из важных событий этого периода было принятие соборного уложения в 1649 году. причинами были : предшествовавший соляной бунт 1648 года, который доказал необходимость изменения крестьянского положения, также восставшие требовали созыва земского собора и создания нового свода законов; устаревшее законодательство(последний судебник был принят при иване грозном). убрать рекламу, подпишись powered by push.world уложение было принято на земском соборе. был введен сыск беглых крестьян(отменены урочные лета), была введена классификация преступлений и т.д. следствием стало юридическое оформление крепостного права в россии и усиление абсолютной власти царя. важную роль в этом событии сыграл алексей михайлович, который созвал земский собор, заседал на нем и участвовал в разработке текста. другим важным событием стала церковная реформа. причинами были : необходимость унифицировать церковные обряды, чтобы сблизиться с греческой церковью и сохранить статус «москва - третий рим»; также, чтобы сделать воссоединение украины с россией более привлекательным, не
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
это период правления царя алексея михайловича романова. данный период называют "бунташным" и характеризуют социальными движениями, принятием соборного уложения 1649г, церковными реформами патриарха никона, расширением границ россии. одним из важных событий этого периода было принятие соборного уложения в 1649 году. причинами были : предшествовавший соляной бунт 1648 года, который доказал необходимость изменения крестьянского положения, также восставшие требовали созыва земского собора и создания нового свода законов; устаревшее законодательство(последний судебник был принят при иване грозном). убрать рекламу, подпишись powered by push.world уложение было принято на земском соборе. был введен сыск беглых крестьян(отменены урочные лета), была введена классификация преступлений и т.д. следствием стало юридическое оформление крепостного права в россии и усиление абсолютной власти царя. важную роль в этом событии сыграл алексей михайлович, который созвал земский собор, заседал на нем и участвовал в разработке текста. другим важным событием стала церковная реформа. причинами были : необходимость унифицировать церковные обряды, чтобы сблизиться с греческой церковью и сохранить статус «москва - третий рим»; также, чтобы сделать воссоединение украины с россией более привлекательным, не
источник:
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).