3 Визначте, які події характеризують літописні цитати «У той же час поїхав був Данило в Угри до короля [Бели).
бо він іще не чув про прихід татар на Київ. А коли Батий узяв
Киів і почув він про Данила, шо той в Уграх в то руши сам
до міста] Володимира...»
«I говорили (полові] руським князям: “Якщо ви не -
те нам, ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете
І вирішили князі: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж
на своїй".
«Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни,
і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися шити. А на-
завтра прийшли татари на них і була битва меси ними велика.
Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з по-
житками своїми, і од тягаря повалитися з ними стіни церковні,
і так укріплення було взяте татарськими воями...»
«Коли oтo він під їхав підгороді сказав їм: -о мужі-городяни!
Допоки ви будете терпіти іноплемінних князів владу?” – то вони.
вигукнувши, сказали: “Се есть державець наш. Богом даний!
І пустилися вони до нього), яко діти до отця, як ті бджоли до мат-
ки, як (олені], спраглі води, до джерела».
Объяснение:
Революція 1905 р. справила великий вплив на піднесення українського національно-визвольного руху, що на загальнореволюційній хвилі не тільки значно зріс і політизувався, але й вийшов з підпілля, заявивши про себе відкрито перед широкими верствами народу.Ще напередодні революції в Україні загострилася боротьба за легалізацію української мови: земства і міські думи приймали про це ухвали, петиції до уряду писали з'їзди вчених, театральних діячів. Російська Академія наук утворила комісію на чолі із славістом Олексієм Шахматовим, яка рекомендувала уряду зняти обмеження з українського слова. Церковний Синод, щоб посилити пропаганду православ'я, дозволив перекласти і видати українською мовою Біблію.
Зрештою, восени 1905 р. урядом було ліквідовано заборону української мови. I хоча ввозити українські книги з-за кордону і далі не дозволялося, у підросійській Україні розгорнувся широкий видавничий рух, число видавництв сягнуло 17. Серед них найактивнішими стали «Вік», «Час», «Криниця», «Ранок» та ін.Протягом 1905-1907 pp. на Наддніпрянщині виходила 21 українська газета і ще 4 по російських губерніях. Першою ластівкою стала газета «Хлібороб», видана наприкінці 1905 p. y Лубнах. Згодом з'явилися «Рідний край» (Полтава), «Вісті» (Одеса), «Запоріжжя» (Катеринослав), «Слобожанщина» (Харків) тощо.Найбільше українських газет виходило в Києві, де діяли осередки всіх національних партій. Зокрема УРДП, на гроші Василя Симиренка та Євгена Чикаленка, видавала найвпливовіший в Україні часопис «Громадська думка».
Социальная: снижение напряжённости среди крестьян
Политическая: отвлечение крестьян от мысли "черного передела"
Итоги таковы:
-относительно небольшое количество крестьян вышли из общины
- неудача переселенческой политики(многие крестьяне возвращались,потому что они приезжали на пустые места)
-развитие хозяйства наиболее предприимчивых крестьян
Последствия :
-ликвидация пережитка феодальной системы
-повышение урожайности(в первые годы не проявлялось)
-негативное отношение крестьян к власти,идея "черного "передела