3. Расположите в хронологическом порядке.

1} Вступление США в войну.

2) Создание Четверного союза.

3} "Бойня Нивеля"

4) Битва при Сомме

5) Образование Антанты.

6) Компьенское перемирие.

7) "Верденская мясорубка"

8) Выстрел в Сараево.

9) Свержение самодержавия в России.

10) Первое применение отравляющих газов​

Объяснение:

Фараон у Стародавньому Єгипті одноосібно керував державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем. Тільки він мав право призначати та звільняти чиновників, видавати закони, оголошувати війну та укладати мир. Уся земля вважалася його власністю.

Найближчим помічником фараона був візир, який виконував обов’язки головного скарбника, стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо. Влада на місцях, у номах (єгипетських областях), належала номархам, яких особисто призначав фараон.

Знатні та багаті люди – вельможі – виконували різноманітні доручення фараона, були суддями на місцях, обіймали різноманітні посади. У розпорядженні вельмож було багато чиновників[1], стражників і воїнів. Серед чиновників виділялися грамотії – писарі. Вони займали високе становище в суспільстві. Писарі записували прийняті фараоном рішення, складали угоди, визначали та збирали податки[2], вели облік польових робіт, врожаю, кількості худоби та ін.

[1] Чиновники – люди, які перебували на державній службі.

[2] Податок – обов’язковий збір коштів або продуктів з населення на користь держави.

Объяснение:В общих чертах правление Юстиниана можно описать следующим образом:

1) Довольно агрессивная внешняя политика. Результат - восстановление многих утраченных после падения Римской империи территорий.

2) Реформирование правовой системы. Создание единого для всей империи свода законов. Выход сборника "Свод гражданского права", состоящего из 3 частей: "Кодекс Юстиниана", "Дигесты", "Институции".

3) Внутренняя политика императора была направлена на усиление централизации государства, на укрепление экономики и на развитие торговли. Например, было освоено производство шелка, которое приносило Византии значительный доход.

Также велись активные строительные работы.

4) Поддержка церкви (Юстиниан был привержен православию). Строительство храмов и монастырей. Борьба с язычниками и отступниками от учения церкви.

Символ величия христианской церкви - собор Святой Софии (Константинополь).

5) Основа правительства империи Юстиниана - министры, каждый из них отвечал за свою область деятельности. Например, префект претории Востока или квестор Священных Палат.

Также в структуре правительства выделялись сенаторы и члены императорского совета.

6) Но при всём этом Юстиниан был довольно расточительным, вследствие войн и неразумной внутренней политики (во второй половине эпохи правления) казна государства практически опустела.

Объяснение: