3. Прочитайте тексты A, B и выполните задания
А. 26 ноября у Чрезвычайный мусульманский съезд в Коканде провозгласил Туркестанскую автономию — Мухтариат в составе
России. Был избран Национальный Конгресс, председателем которого стал член партии Алаш Мустафа Шокай. Шла работа по организации
вооруженных сил, финансов, налогообложения, народной школы, землепользования. Власть Автономии была признана Контрольной
Палатой, отделением Государственного банка, Судебной Палатой Туркестана. Но вместе с тем Мухтариат начал консультации о вступлении
в антнбольшевистский блок «Юго-Восточный Союз» и закупке оружия... 20-22 февраля Коканд был взят штурмом Красной армией.
В. После Октябрьского переворота лидеры «Алаш» продолжали готовиться к выборам в Учредительное собрание. Они начали
организовывать областные отделения партии, развернули активную агитационно-разъяснительную работу в аулах. Результатом работы
стала безоговорочная победа в большинстве уездов. После разгона большевиками в Петербурге Учредительного собрания, «Алаш»
выступил с инициативой проведения в Оренбурге 5-13 декабря 1917г. II Общеказахского съезда. Съезд проходил в условиях начавшейся
войны, в целях недопущения анархни в степи были приняты два решения - образовать национально-территориальную автономню областей
и формирование собственных вооруженных сил.. Однако, в 1919-1920 гг. ситуация складывается таким образом, что представители
«Алаш» принимают решение начать переговоры с Москво о признании Советской власти
1) Определите основные направления деятельности национальных автономий. По два направления для каждой автономни
2) Охарактеризуйте взаимоотношения национальных автономия советской власти
3) Каково значение образования национальных автономий. Приведите не менее трех аргументов в подтверждение своей позиции.​

После отмены крепостного права крестьяне вынуждены были на самых тяжелых условиях арендовать помещичью землю. кроме денежной платы за аренду помещик нередко заставлял крестьян даром обрабатывать крестьянскими орудиями и лошадьми определенное количество помещичьей земли.  после отмены крепостного права развитие промышленного капитализма в россии пошло довольно быстро, несмотря на остатки крепостничества, еще задерживавшие это развитие. хотя развитие капитализма после отмены крепостного права шло в россии довольно быстро, все же россия отставала в своем развитии от других капиталистических стран.

1. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів З ліквідацією автономії України та введенням загальноросійського адміністративного устрою історія українських архівів тісно пов'язана з архівним будівництвом у Російській імперії. В 1782 р. територію Гетьманщини було поділено на Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва, перетворені в 1796 р. на Малоросійську губернію. Остання існувала до 1802 р. , коли з неї було утворено Чернігівську і Полтавську губернії. На запорозьких землях та південних полках Гетьманщини так званий Новосербський корпус 1764 р. був реорганізований у Новоросійську губернію. З 1775 р. Новоросію поділено на Азовську та Новоросійську губернії. З 1783 р. Новоросія стала називатися Катеринославським намісництвом, яке в 1796 р. було скасовано і утворено другу Новоросійську губернію. Зміни в адміністративному управлінні українськими територіями впливали на долю архівних фондів. Архіви ліквідованих установ надходили у розпорядження нових адміністративно-територіальних органів. У 1797 р граф І. Салтиков, який управляв Малоросією на правах генерал-губернатора, в листі до малоросійського губернатора Я. Бакуринського порушував питання про організацію в губернському місті Чернігові “архива всех дел до Малороссии касающихся й в различных местах без призрения оставленных. . . позначенню в Чернигове дома прочного й ко вмещению всех тех бумаг”. Для “розбирания всех дел, приведения их в порядок” намісник призначав чиновників. Так, архів колишньої Малоросійської колегії було передано до Чернігівського губернського правління. В архіві Київського губернського правління зосереджувалися в різний час архівні документи Київського магістрату, справи Малоросійської колегії, архіви полкових канцелярій і судів. У Катеринославському губернському архіві було об'єднано архіви колишніх Новоросійської і Азовської губернських канцелярій (1764-1784 рр. ) Катеринославського намісництва (1784-1796 рр. ), другої Новоросійської губернії (1797-1802 рр. ), генерал-губернаторських канцелярій, фортеці Святого Димитрія. На Правобережжі архіви губернських правлінь поповнювалися справами колишніх воєводських канцелярій, а казенні палати – вотчинними документами і грамотами монастирів. У 20-х роках 19 ст. в архіві старих справ Київської казенної палати в льохах та підвалах псувалися важливі матеріали, які потрапили туди після ліквідації монастирських вотчин. Великий за обсягом архів утворився при Полтавській казенній палаті, де зберігалися справи про монастирське землеволодіння, матеріали Рум'янцевського опису, документи Гадяцької полкової канцелярії. У 1831–1835 рр. у містах України було скасовано магдебурзьке право, зокрема давнє самоуправління Києва. Відповідно до “Городового положення” від 12 червня 1870 р. в містах створювали нові органи самоуправління – Міські думи (розпорядчі органи) та Міські управи (виконавчі органи), функціонування яких призвело до створення архівів. В архівах міських дум і управ зберігалися документи про права і привілеї міст. Внаслідок реформ 60-х років 19 ст. було ліквідовано багато установ – різні комітети і комісії, старі судові установи, “приказы общественного призрения”. Діловодство ліквідованих установ стало заповнювати архіви губернських правлінь, казенних і судових палат. Надходження були настільки великі, що кількість справ в архівах збільшувалася вдвічі або й втричі.