3.Что вызывало недовольство жителей Нидерландов Испанией в политической сфере? 4. Что вызывало недовольство жителей Нидерландов Испанией в религиозной сфере?
5. Дайте определение понятию «иконоборческое движение». Объясните, какие последствия для Нидерландов имело иконоборческое движение.
6. Испанского герцога Альбу современники прозвали «кровавым герцогом». Почему? Приведите факты, которые подтверждают это прозвище.
Задание 7. Расположите исторические события в хронологической последовательности. Запишите цифры, которыми обозначены события, в правильной последовательности в таблицу.
1) Утрехтская уния
2) восстание иконоборцев
3) провозглашение Республики Соединённых провинций
4) захват гёзами порта Бриль; начало всеобщего восстания в Северных
провинциях
5) начало кровавого террора герцога Альбы
ответ:
хлодвиг i — король франков в 481/482—511 годах из династии меровингов. за время правления в ходе многочисленных войн существенно расширил границы франкского государства.
карл марте́лл — майордом франков в 717—741 годах из рода пипинидов, вошедший в как спаситель европы от арабов в битве при пуатье.
пипи́н коро́ткий — майордом франков в 741—751 годах, а затем первый король франков из династии каролингов. младший сын карла мартелла и ротруды; отец карла великого.
Рим:
Система виховання у Давньому Римі склалася в VI- І ст. до н. е. Соціально-класове розшарування населення країни (рабовласники, вільне привілейоване населення - патриції та вершники, бідне населення - плебеї) позначилося й на системі виховання: для дітей бідноти тут існували елементарні приватні й платні школи (читання, письмо, лічба); для дітей привілейованих верств - граматичні школи, в яких вони вивчали граматику, латинську і грецьку мови, риторику, елементи історії та літератури. У школах обох типів навчалися тільки хлопчики. В останні століття республіканського Риму діяли школи риторів, у яких діти знаті готувалися до державної діяльності, вивчали риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику. Навчання в школах було платним.
Греція:
У Давній Греції, яку утворювали невеликі рабовласницькі міста-держави, найоригінальніші системи виховання існували в Спарті - головному місті Лаконії, і в Афінах - головному місті Аттіки, які виховували дітей заможного повноправного населення в дусі зневажливого ставлення до фізичної праці й до людей праці (неповноправного населення і рабів).
У Спарті виховання мало військово-фізичний характер. Його головним завданням була підготовка мужнього, фізично розвиненого, здорового, загартованого й витривалого воїна - захисника земельної аристократії. Виховання було державним і суворо контролювалося з перших днів народження дитини: новонароджених оглядали у спеціальному місці (лесха) і повертали батькам лише здорових дітей. З семи років хлопчиків, які до цього жили вдома, віддавали у державні навчально-виховні заклади (агели), в яких вони перебували до 18 років під наглядом вихователів-педономів. В агелах вихованців привчали зносити голод, холод і спеку. Вони спали на земляній підлозі, отримували на рік тільки один плащ, погано харчувалися. Майже весь час їх тренували зі стрибків, бігу, метання списа та диска, боротьби, а на дозвіллі вони розважалися військовими іграми, вчилися співати і грати на музичних інструментах. Вихованці брали участь у нічних облавах на рабів (криптіях). З 15-річного віку юнаки мали право носити зброю і брали участь у криптіях. Кожен рік навчання завершувався публічними випробуваннями - агонами.