29. расположите в правильной хронологической последовательности формы правления в период буржуазной революции

а) протекторат в) республика

б) абсолютизм г) парламентская монархия

1 2 3 4

§ 30. расположите в правильной хронологической последовательности процессы

а) рост цен на шерсть

б) начало огораживаний в

в) начало промышленного переворота

г) появление большого числа свободных рабочих рук

Після розпаду в 1555 р. імперії Карла V Нідерланди перейшли під владу його сина — короля Іспанії Філіппа II (1527-1598). Він розглядав Нідерланди як свій плацдарм у Європі для боротьби проти Франції й невичерпне джерело прибутків для здійснення своїх планів.Філіпу II вдалося значно відсторонити вище іспанське дворянство від центрів влади, вищих органів управління і кортесів (парламент в Іспанії). Зрозуміло, король шанував широку судову і суспільно-політичну компетенцію часом майже необмеженої влади дворянства, а також церкви і міст. Все ж таки повсякденне життя переважаючого більшості майже 8-мільйонного (1590) населення Іспанії в значній мірі визначалася місцевими та регіональними факторами і часто перебувала в поміщицьких і фізичної залежності від місцевих панів, насамперед грандів. Втім, до кінця правління Філіпа II ця група вищої аристократії, скорочена Карлом V до 25 сімей, завдяки королівським привілеям виросла. Так, наприклад, Філіп підніс друзів дитинства, князів Еболі, що стали пізніше діловими радниками, до звання грандів, і тим самим розширив королівську клієнтелу у вищому кастильському дворянстві. Основна ж маса благородного стану — близько 10 відсотків всього населення (це на порядок більше, ніж в інших європейських країнах) — складалася з середнього дворянства і дрібнопомісних ідальго. Останні за своїм майновому становищу часто нічим не відрізнялися від селян, що карикатурного зобразив Мігель Сервантес в «Дон Кіхоту Ламанчському».Протягом XVI століття населення в іспанській державі без Португалії зросло при значних регіональних коливаннях приблизно на 40 відсотків: з 5,2 мільйона до приблизно 8,1 мільйонів. У переважній більшості це були селяни, ремісники і рибалки. На початок століття в зростаючих містах, які перетворювалися на політичні, економічні та культурні центри країни, проживало 5 відсотків, а до кінця століття близько 20 відсотків населення. Мадрид і Севілья перетворилися в процвітаючі метрополії; перший — завдяки перебуванню в ньому двору та центральних органів влади, а друга — завдяки монополії торгівлі з Америкою. Поза сумнівом, під час Філіпа II міста представляли собою найдинамічніші елементи суспільного розвитку в іспанському королівстві.Іншим тріумфом цього більш «щасливого» періоду його правління було приєднання Португалії. У 1578 р. 24-річний португальський король Себастьян загинув під час північноафриканської експедиції у битві при Ель-Ксар-ель-Кебирі. Філіп, грунтуючись на праві успадкування по спорідненості і на багатих подарунках, якими він обдарував португальську аристократію, вирішив захопити португальський престол. Серед португальців виникла — досить, втім, слабка — національна партія, що намагалися зчинити Філіпу збройний опір, але іспанська армія майже без боротьби зайняла всю країну (в 1580 р.), а через кілька місяців португальські кортеси проголосили Філіпа португальським королем.Ситуація в Нідерландах, зумовлена політикою фанатичного Філіппа II, який прагнув у всіх своїх володіннях запровадити порядки на кшталт іспанських, стала нестерпною.У країні було значно збільшено кількість іспанських військ, а всю владу зосереджено в руках Державної ради (консульти) з прихильників іспанців. Було створено 14 нових єпископств, розгорнула діяльність інквізиція, почалося переслідування єретиків. Усіх, хто наважувався виступати проти католицької церкви та іспанців, страчували; за доноси на тих, хто засуджував іспанців, нагороджували.

Ось ми і підійшли до замку. Весь його вигляд вселяє страх. Здається ніби ти потрапив в добре охоронювану в'язницю.

Тільки вдалині вже можна помітити загострені кінці його веж. Ось ти бачиш дозорну вежу, он спеціальна вежа, використовувана феодалами для того, щоб сховатися при нападі. Вікна настільки малі, що здаються щілинками. Щоб пройти до замку, тобі спочатку треба минути рів наповнений водою, іноді це просто буває гігантський рів, не думай що всі феодали так раді гостям. Ось ти кричиш дозорному, він бачить що ти не ворог, доповідає феодалу і міст опускається, дозволяючи тобі пройти. Поблизу цей замок ще страшніший. Але ось гігантська Дубова двері і ти входиш всередину. Все, як у всіх звичайних замках. Гігантська залу, вистилана шкірою і шерстю вбитих тварин, на стелі зали підвішена люстра і герба того будинку, куди ви прийшли. У залі стоїть довгий стіл, призначений для бенкетування господаря будинку і його друзів. Трон феодала, а інакше його і назвати не можна, досить сильно виділяється від решти меблів. Що ще є в цьому замку? Ти спускаєшся вниз і бачиш підвал, таке в замках є часто. Його використовують для різних цілей: це може бути сховище припасів або темниця або все разом. Але ось ви заходите за один непримітний кут і знаходите потаємні двері. Вона веде в тунелі під замком. Щоб вас не насварили за таку хорошу знахідку ви швидко ретируєтеся і йдете дивитися верхню частину замку. По дорозі вам зустрічаються кілька слуг. Коридори в замку довгі, а кімнати великі. Ось сходинки ведуть вас в довгу вежу, вона є як-би горищем даного творіння. Тьмяна Свічка висвітлює її. На вікнах решітки. Враження від неї досить похмуре і ви вирішуєте піти звідси. Подякувавши господаря замку за відвідування, ви йдете з нього.

Відчуття після знаходження в замку залишаються досить похмурі. Але незважаючи на суворість замок феодала все ж полонить своєю красою і величчю.