Возможно, все решил случай. Первоначально Петр вовсе не думал о строительстве города на берегах Невы, а уж тем более — новой столицы. Просто сначала ему нужна была крепость в Невской губе, а затем понадобился порт, который позволил бы вести морскую торговлю, минуя далекий Архангельск. Может быть, если бы Петр раньше захватил Ригу, Санкт- Петербург так и не был бы построен: Рига — процветающий порт — являлась крупным центром русской торговли, и ее гавань была свободна ото льда на шесть недель дольше, чем Невская губа, но Рига оказалась в руках Петра лишь в 1710 году. Петербург был основан на том месте, где Петр впервые ступил на балтийскую землю. Он не знал, что сулит грядущее, и ждать не стал. Как всегда, торопясь воспользоваться благоприятным моментом, Петр приступил к строительству.
Петербург уникален во многих отношениях. Случалось, что в пылу юности или в горячке преобразований другие нации тоже основывали новые столицы на дотоле пустовавшем месте. Примеры тому — Анкара, Вашингтон и Бразилия. Но никто и никогда не основывал столицу во время войны на территории, которая по-прежнему юридически принадлежала могущественному и непобежденному тогда противнику. Более того, в 1703 111 году такой большой город был заложен в последний раз в истории Европы. К тому времени крупные города возникли даже в американских колониях европейских стран: Нью-Йорку
1199 р. – об’єднання Галицького і Волинського князівств під владою волинського князя Романа Мстиславовича. 1205 р. – загибель Романа Мстиславовича на території Польщі, початок тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства. 1238 р. – перемога в битві Данила Галицького над Тевтонським орденом та звільнення Дорогочина. 1238 р. – остаточне об`єднання Галицького та Волинського князівств під владою Данила Галицького. 1239 р. – почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм. 1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва. 1241 р. – похід монголо-татар на Волинь. 1242 р. – повернення монголо-татар з Центральної Європи у Поволжя та заснування ними Золотої Орди. 1245 р. – в битві під Ярославом Данило розбив угорсько-польські війська. 1253 р. – коронація Данила Галицького в Дорогочині короною, яку надіслав Папа Римський Інокентія IV. 1256 р. – заснування Данилом Галицьким Львова. 1303 р. – утворення в окремої Галицької православної церковної митрополії. 1340 р. – отруєння у Володимирі-Волинському останнього з Галицько-Волинських князів Юрія ІІ Болеслава Тройденовича. 1340 р. – перший невдалий похід польського короля Казимира ІІІ на Львів. 1349 р. – захоплення Галичини спільною польсько-угорською армією. 1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
Возможно, все решил случай. Первоначально Петр вовсе не думал о строительстве города на берегах Невы, а уж тем более — новой столицы. Просто сначала ему нужна была крепость в Невской губе, а затем понадобился порт, который позволил бы вести морскую торговлю, минуя далекий Архангельск. Может быть, если бы Петр раньше захватил Ригу, Санкт- Петербург так и не был бы построен: Рига — процветающий порт — являлась крупным центром русской торговли, и ее гавань была свободна ото льда на шесть недель дольше, чем Невская губа, но Рига оказалась в руках Петра лишь в 1710 году. Петербург был основан на том месте, где Петр впервые ступил на балтийскую землю. Он не знал, что сулит грядущее, и ждать не стал. Как всегда, торопясь воспользоваться благоприятным моментом, Петр приступил к строительству.
Петербург уникален во многих отношениях. Случалось, что в пылу юности или в горячке преобразований другие нации тоже основывали новые столицы на дотоле пустовавшем месте. Примеры тому — Анкара, Вашингтон и Бразилия. Но никто и никогда не основывал столицу во время войны на территории, которая по-прежнему юридически принадлежала могущественному и непобежденному тогда противнику. Более того, в 1703 111 году такой большой город был заложен в последний раз в истории Европы. К тому времени крупные города возникли даже в американских колониях европейских стран: Нью-Йорку
1199 р. – об’єднання Галицького і Волинського князівств під владою волинського князя Романа Мстиславовича.
1205 р. – загибель Романа Мстиславовича на території Польщі, початок тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства.
1238 р. – перемога в битві Данила Галицького над Тевтонським орденом та звільнення Дорогочина.
1238 р. – остаточне об`єднання Галицького та Волинського князівств під владою Данила Галицького.
1239 р. – почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм.
1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва.
1241 р. – похід монголо-татар на Волинь.
1242 р. – повернення монголо-татар з Центральної Європи у Поволжя та заснування ними Золотої Орди.
1245 р. – в битві під Ярославом Данило розбив угорсько-польські війська.
1253 р. – коронація Данила Галицького в Дорогочині короною, яку надіслав Папа Римський Інокентія IV.
1256 р. – заснування Данилом Галицьким Львова.
1303 р. – утворення в окремої Галицької православної церковної митрополії.
1340 р. – отруєння у Володимирі-Волинському останнього з Галицько-Волинських князів Юрія ІІ Болеслава Тройденовича.
1340 р. – перший невдалий похід польського короля Казимира ІІІ на Львів.
1349 р. – захоплення Галичини спільною польсько-угорською армією.
1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.