2)Русский монах участник поединка богатырей?3)Ордынский военачальник ?4)русский монах Богатырь? 5)проживание князя Дмитрия Ивановича?6) один из русских полков?7) ?8)русский воеда возглавлял засадный полк ?9)литовский князь противник Москвы?10) Ордынский богатырь ?11)Ордынский Хан разочаровавшись в 1382 г Москву?12) княжество союзник мамая?13) прозвание князя Владимира Андреевича?14) игумен троице-сергиева монастыря благословивший Дмитрия Ивановича на борьбу С ордой?15) Один из русских полков на Куликовом поле
ответ: Культура России в XVI веке - общая характеристика, основные события и достижения. 138. Автор статьи. Анастасия Ирлык. Время на чтение: 6 минут. A A. 27 декабря 2019. 13166. Культура России в 16 веке развивалась во всех направлениях: активно шел процесс строительства, совершенствовалась деятельность живописцев и писателей, архитектура начинала приобретать индивидуальный характер, а также появились стилевые особенности. Культура России очень зависела от религиозных мировоззрений, но уже стали появляться моменты, характерные эпохе Просвещения. Особенности развития культуры России в 16 веке.
Не знаю хватит ли на один лист. Но надеюсь что да
Объяснение:
Мента́льність (від лат. mens — пов'язаний з духом, духовністю б мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи (наприклад етнічного, професійного або соціального до навколишнього світу[1].
Ментальність — сукупність соціально-психологічних настанов, автоматизмів та навичок свідомості, які формують бачення світу та уявлення людей, що належать до тої або іншої культурної спільноти. Як будь-який соціальний феномен, ментальності історично мінливі, але зміни в них відбуваються дуже повільно. Основні наукові дисципліни, які досліджують феномен ментальності, – соціальна психологія, соціолінгвістика, соціальна історія, культурна та соціальна антропологія.
Объяснение:
М. Грушевський вважав, що українці мають західний тип ментальності, хоча він не відкидав і ролі східних впливів.[2] Зокрема однієї із рис українського менталітету є надмірна любов українців до гумору, сатири і взагалі сміху. Також до особливостей нації відносилося те що, внаслідок пізнішої кріпацької залежності, українці не були обтяжені надто великими податками й поборами, всіма верствами мали змогу навчатися грамоти. Не лише козаки, а й простолюд міг тією чи іншою мірою впливати на владу[3].
Українці, при всіх обмеженнях, які історично зумовлені, воліли жити за нормами свободи, причому індивідуальної свободи. Це було їхньою потребою і тією політичною програмою чи ідеалом. Суспільні форми життя і їхнє державно-правове вирішення на українських землях, починаючи з Козацької республіки, не були ідеальними. Але вони були набагато ліберальнішими, гуманнішими, цивілізованішими, ніж ті, які їм нав’язували ззовні. Це добре і наочно демонструє поява першої в Європі демократичної й республіканської конституції, яку склав гетьман в екзилі, сподвижник Івана Мазепи – Пилип Орлик[4].