2. Почему в первой половине XII века русские князья стремились занять киевский престол?
3. Почему в первой половине XII века во всех русских землях боярство ограничивает власть князя?
4. Каким был характер княжеской власти на
Северо-Востоке в XII в.? Чем это было вызвано?
Відповідь:
Плани Антанти
Прагнення Російської імперії:
захопити землі Східної Галичини, Закарпаття та Північної Буковини (розв'язувало дві великі проблеми - збільшення території Російської імперії та ліквідування організаційних центрів визвольного руху українського народу в Галичині);
зібрати всі російські землі, до яких у Російській імперії відносили і українські етнічні території.
Плани Троїстого союзу
Прагнення Австро-Угорщини:
зміцнити свої позиції в Західній Україні;
посилити вплив на слов'янські народи імперії (поляки, словаки, чехи);
приєднати до своїх володінь Поділля і Волинь.
Прагнення Німецької імперії:
включити до свого складу українські землі Сходу та Півдня (найбільш економічно розвинуті);
використати південний схід України як плацдарм для наступу на Схід (до Індійського океану);
Німеччина не виключали можливість створення формально самостійної Української держави.
Пояснення:
Время переселения: в 1881 году между Китаем и Россией был подписан Петербургский мирный договор, по которому уйгуры и дунгане получали право в течении года переселиться на территорию Семиреченской области. То есть ответ: начало 1881 до 1884г. Можно просто в обоих написать , что с 1881 года)
Численность к 1897 году: В Казахстане проживало 56 тысяч уйгуров и 14 тысяч дунган.
Основные хозяйственные занятия:
Уйгуры активно занимались извозным ремеслом и перепродажей товаров, перевозили их из Верного в Ташкент. В городах и селениях были сильно развиты ремёсла. В начале 20 века почти половина всех уйгурских хозяйств были заняты кустарным производством. Уйгуры содержали свои мельницы, кузницы, маслобойки, а также кожевенные , овчинные и дубильные заводы. У них также были лавки, харчевни, рисовые крупотерки.
Дунгане занимались земледелием, огородничеством, мелкой торговлей , а также различными промыслами. С середины 80 годов 19 века они одними из первых в Семиречье стали практиковать рисоводство, занимались огородничеством и садоводством. Дунгане выращивали капусту, лук, чеснок, фасоль, горох, стручковый перец, баклажаны, редьку, морковь, укроп, тыкву, огурцы и другие культуры. От русских крестьян-переселенцев они переняли навыки выращивания помидоров и картофеля. Из-за нехватки пастбищных угодий скотоводство у дунган было вс видом хозяйства.