Пе́рвый кресто́вый похо́д был организован в 1096 году решением римского папы Урбана II по византийского императора Алексея I с целью восточным христианам в защите Анатолии (Малая Азия) от наступления сельджуков. В ходе похода также дополнительной целью стало освобождение священного города Иерусалима и Святой земли от мусульман. Первоначально обращение римского папы было адресовано только французскому рыцарству, но впоследствии поход превратился в полномасштабную военную кампанию, а его идея охватила все христианские государства Западной Европы. Феодалы и простой народ по земле и морю двинулись на Восток, по пути освободив от власти турок-сельджуков западную часть Малой Азии и устранив мусульманскую угрозу Византии, и в июле 1099 года завоевали Иерусалим. Во время 1-го крестового похода было основано Иерусалимское королевство и другие христианские государства, которые объединяются под названием Латинского Востока. Важную роль в истории Крестовых походов сыграли духовно-рыцарские ордены.
В кінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнає найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, касує військо, гетьманат цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті та архітектурі
Замість вільної артистичної творчості з’являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців, а й навіть до підсоння України. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з’являються обридливі церкви у псевдо візантійському й ніби "московському" стилі. Но дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає ряд нових своєрідних творів.
Як відміна класичності, на початку XIX ст. приходить стиль ампір (із франц. "стиль імперії"), який мав замилування до спокійних монументальних форм римського взірця, широких зовсім гладких стін, округлих колон т. зв. дорійського ордеру, півпольних вікон та ступінчастих низьких і гладких аттиків над колонадою.
Одначе й стиль ампір мусив зробити багато поступок українським будівничим традиціям, особливо в маленьких провінціальних палатах та будиночках, де ґанки, галерейки й мансарди (поверх, що уміщено під самим дахом будови) набирають своєрідних українських рис. Із визначних українських архітекторів цієї доби можемо згадати В. Ярославського в Харкові (будинки в Харкові, на Харківщині й Херсонщині) і А. Меленського в Києві (Контрактовий дім, перебудова бурси, розбудова Подолу 1811 р.).
Объяснение:
Пе́рвый кресто́вый похо́д был организован в 1096 году решением римского папы Урбана II по византийского императора Алексея I с целью восточным христианам в защите Анатолии (Малая Азия) от наступления сельджуков. В ходе похода также дополнительной целью стало освобождение священного города Иерусалима и Святой земли от мусульман. Первоначально обращение римского папы было адресовано только французскому рыцарству, но впоследствии поход превратился в полномасштабную военную кампанию, а его идея охватила все христианские государства Западной Европы. Феодалы и простой народ по земле и морю двинулись на Восток, по пути освободив от власти турок-сельджуков западную часть Малой Азии и устранив мусульманскую угрозу Византии, и в июле 1099 года завоевали Иерусалим. Во время 1-го крестового похода было основано Иерусалимское королевство и другие христианские государства, которые объединяются под названием Латинского Востока. Важную роль в истории Крестовых походов сыграли духовно-рыцарские ордены.
В кінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнає найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, касує військо, гетьманат цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті та архітектурі
Замість вільної артистичної творчості з’являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців, а й навіть до підсоння України. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з’являються обридливі церкви у псевдо візантійському й ніби "московському" стилі. Но дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає ряд нових своєрідних творів.
Як відміна класичності, на початку XIX ст. приходить стиль ампір (із франц. "стиль імперії"), який мав замилування до спокійних монументальних форм римського взірця, широких зовсім гладких стін, округлих колон т. зв. дорійського ордеру, півпольних вікон та ступінчастих низьких і гладких аттиків над колонадою.
Одначе й стиль ампір мусив зробити багато поступок українським будівничим традиціям, особливо в маленьких провінціальних палатах та будиночках, де ґанки, галерейки й мансарди (поверх, що уміщено під самим дахом будови) набирають своєрідних українських рис. Із визначних українських архітекторів цієї доби можемо згадати В. Ярославського в Харкові (будинки в Харкові, на Харківщині й Херсонщині) і А. Меленського в Києві (Контрактовий дім, перебудова бурси, розбудова Подолу 1811 р.).