До касым-хана казахским ханством правили его основатели жанибек-хан и керей-хан (оба 1465-1480), сын хана керея бурундук-хан (1480-1511). образование казахского ханства касым-хан, третий сын жанибек-хана, выдвинулся в 90-х годах xv века. будучи еще султаном и командуя конницей войска бурундук-хана, он, как сказано в средневековом источнике «бахр аль асрар фи манакиб аль-ахйар» махиуда ибн вали, «завоевал господство над всей кипчакской степью». в 1510 году он одержал решающую победу над главным врагом казахов - узбекским ханом мухаммедом шейбани, многократно вторгавшимся в пределы казахского ханства и подвергавшим казахские улусы опустошительным разграблениям. так, в 1509 году мухаммед шейбани-хан вторгся в улус жанаш-султана, брата касым-султана, разбил здесь 30-тысячное казахское войско и захватил 10 тысяч юрт с утварью, имуществом и скотом, количество которого (лошади, верблюды, крупный и мелкий скот) «не поддается исчислению и счету» (фазлаллах ибн рузбихан исфагани «михман-наме ий бухара»). касым-султан имел среди степняков авторитет выше ханского. мирза мухаммед хайдар дуглати в «тарих-и-рашиди» отмечает, что в 1510 году, когда шейбани-хан совершил нападение на улус касым-султана, он «еще не принимал титул хана, хотя власть его уже была настолько велика, что никто и не думал о бурундуке». а бурундук-хан имел перед казахами немалые заслуги, побеждал, брал города и уже 30 лет правил казахским ханством. в 1511 году касым-султан был поднят на белой кошме и провозглашен ханом. казахское ханство при касым хане. касым ханнын каска жолы мухаммед хайдар дуглат так определил его могущество: «он распространил свою власть над дешт-и-кипчаком. подданных у него было миллион. после джучи-хана в этом юрте не было хана более могущественного, чем он». при касым-хане границы ханства на юге выходили на правобережье сырдарьи и включали часть городов туркестана, на юго-востоке они охватывали предгорья и долины значительной части семиречья, на севере и северо-востоке проходили в районе гор улу-тау и озера , уходя до отрогов каркаралинских гор, на северо-западе достигали бассейна реки яик. называли его «собирателем казахских земель». в последующее время ни одному казахскому хану не пришлось обладать большей территорией. касым-хан консолидировал на присоединенных ханству территориях под своей властью многочисленные кочевые племена в единую казахскую именно в его правление казахи стали известны в западной европе как самостоятельная этническая общность с самоназванием «казак». об этом поведал миру в своих записях австрийский дипломат сигизмунд герберштейн, встретивший в 1517 году при дворе московского великого князя василия iii посольство касым-хана к государю. в зиму 1516-1517 гг. касым-хан отразил нападение коалиции шейбанидских султанов. это сообщение васифи - последнее по времени, относящееся к периоду правления касым-хана. умер он, по разным источникам, в период между 1518 и 1524 . народное предание казахов с его именем связывает возникновение степных законоположений «касым ханнын каска жолы» («ясная дорога касым-хана»).
Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА
Чорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.
Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФАЧорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.