15. Прочитайте текст и вставьте пропущенные слова.
К середине XV века великий московский князь был самым могущественным правителем на Руси. Большинство земель были присоединены к Московскому княжеству в период правления сына Василия II Тёмного , 1(1462-1505). Он организовал поход в 2, самостоятельность города была ликвидирована, вече распущено, а вечевой 3 увезён в Москву. Осенью 4 была присоединена Тверь. Важной задачей князь считал возвращение захваченных Литвой русских земель. В 1500г. в битве при 5 московское войско под командованием 6- наголову разбило противника. Литовский князь уступил Москве 19 городов. В 7 году издал Судебник, по которому установил правила перехода крестьян от одного владельца, к другому. При этом крестьянин должен был заплатить 8. Вся территория России была разделена на уезды. Управляли ими воеводы-наместники. Содержание их за счёт местного населения получило название 9.
Дело князя продолжил его сын 10. В 1510 году ликвидировал самостоятельность 11, а в 1521 году присоединил 12. Отныне все земли были воссоединены в границах одного государства.
А) Рязань Б) Псков В) Новгород Г) Даниил Щеня Д) Иван III Е) Василий III Ж) 1497г.
З) 1485г. И) Пожилое К) Ведроши Л) Кормление М) Колокол
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Эссе

Абай Кунанбаев

Абай Кунанбаев – великий поэт, гордость казахского народа - родился в Семипалатинской области, среди голубых Чингизских гор. Имя Абай дала ему в детстве мать, что означало «вдумчивый», «осмотрительный». Абай много читал и учился, слушал народные сказки и поэмы, знал восточные языки, проявлял интерес к зарубежной культуре.

Он был талантливым композитором. Создал около 20 мелодий на свои стихи.

Абай рано начал писать стихи, но долго не печатал произведения под своей фамилией. И хотя Абай не издал при жизни ни одной книги, вся степь знала его имя и распевала его песни.

Мне нравится его стихотворение «Лето». Он описывает жизнь степи в летнее время года. Здесь природа существует не сама по себе, а тесно связано с человеком и его бытом. Можно наблюдать за тем, как резвятся жеребята, молодые женщины ловко ставят юрту, как летят гуси и утки, старики в тени навеса пьют чай и ведут беседу между собой. Очень красиво дано описание жайляу.

Прочитав это стихотворение, мне самой захотелось побыть на жайляу, подышать свежим воздухом, попить ароматный чай, пахнущий дымком. И почувствовать себя самым счастливым человеком.

Надеюсь, что

Відповідь:

Вели́ке кня́зівство Лито́вське (лат.: Magnus Ducatus Lithuaniae, скорочено ВКЛ), повна назва — Вели́ке кня́зівство Лито́вське, Руське, Жемайтське та інших земель — монархічна держава у Східній Європі середньовіччя і нового часу. Існувала в 1236–1795. У час найбільшого розширення території знаходилось на теренах сучасної Литви, Білорусі, більшої частини України, крайньої західної частини Росії, Придністров'ї, Молдови, невеликої частини східної Польщі та невеликої частини східної Латвії.

Одна з найбільших європейських держав пізнього середньовіччя. Уперше назва «Литва» зафіксована у німецьких хроніках 1009 року. Велике князівство Литовське створене на землях балтських племен в 13-му столітті на основі східно-балтської за своїм етнічним походженням язичницької держави Міндовга. ВКЛРЖ значно розширене територіально у 14-му столітті за правління Гедиміна та його нащадків.

З 1385 перебувала в унії з Польським королівством. 1387 прийняла християнство у латинському обряді. 1569, за результатами Люблінської унії, об'єдналася із Короною Польською у федеративну державу Річ Посполита. До 1569 керувалася спадковими монархами, що носили титул Великих князів Литовських, Руських і Жемайтських; після 1569 — виборними монархами, що мали подвійний титул Королів Польських і Великих князів Литовських. Столиця розташовувалася спочатку в Новогрудку (Новгороді)[13] на колишніх ятвязьких землях, колонізованих Руссю у XII столітті, а згодом у Вільні (з 1323). На місцях управлялася князями і шляхтою різних національностей. Мала високий рівень децентралізації врядування.

Наприкінці 15 століття, в добу своєї могутності, охоплювала територію близько 850 000 км², на якій мешкало до 4,5 млн осіб різних національностей та конфесій. В елітарній культурі певний час панували руська мова та православ'я, які у 16 столітті витіснили польська мова та католицизм.

Вела перманентні війни із сусідами: Московією на сході, Тевтонським орденом на заході, Польщею та Галицько-Волинським князівством — Руським королівством на південному заході.

Через занепад Речі Посполитої у XVIII столітті, спричиненого шляхетською анархією, опинилася під впливом Російської імперії. 1772 року, внаслідок першого поділу Речі Посполитої, втратила Східну Білорусь. У 1792 і 1795, після другого й третього поділів, остаточно анексована Російською імперією.

Пояснення: