В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
botpolikop20181
botpolikop20181
12.12.2021 09:21 •  История

14. Які явища характерні для розвитку науки та культури г Станіслав Косіор
в 1929-1938 рр.?
і пропогічного контролю​

Показать ответ
Ответ:
vyrov08
vyrov08
22.02.2020 23:12
На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніш вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформац сть, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.
Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Основні поняття: Еллінізм
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
0,0(0 оценок)
Ответ:
vckdkskk
vckdkskk
25.09.2022 11:04
Земледелие – основа процветания египетского общества. Сельскохозяйственные угодья вдоль Нила были очень плодородными, и земледельцы выращивали зерна больше, чем могли съесть. Избыток зерна отдавался на уплату налогов, которые шли на содержание царского двора, храмовых хозяйств и финансирование строительных работ, или же продавался за границу.
Как только злаки созревали (в марте-апреле), земледельцы дружно выходили с серпами на поля убирать урожай, иногда им на приходила армия. Ведь для всех египтян было жизненно необходимо завершить работу до наступления летней жары, чтобы успеть восстановить ирригационные каналы до следующего разлива Нила. Сжатые колосья укладывали в корзины, вешали на ослов и отвозили на гумно для молотьбы – отделения зерен от мякины. Сначала колосья мяли коровы или ослы, затем женщины провеивали зерно, подбрасывая в воздух, чтобы ветром уносило легкие кусочки соломы и мякину.
Десятую часть зерна следовало уплатить фараону в счет налогов. Кроме того, определен­ную долю зерна крестьяне обычно отдавали землевладельцу.
Хотя зерновые были самыми распространенными злаками, многие выращивали еще и лен для изготовления ткани. А также различные овощи и фрукты: дыни, виноград, финики, инжир, чечевицу, фасоль, чеснок, репчатый лук, салат-латук, огурцы и лук-порей.
Посевное зерно оставляли до нового сева в хранилищах устроенных на поле.
Они представляли собой скирды снопов, обмазанных нильским илом и покрытых сверху стеблями папируса. Зерно засыпали и вынимали через отверстие у основания хранилища.
Так заканчивался годовой цикл ежедневных работ египетских земледельцев, которые своим тяжким трудом обеспечивали возможность жизни и труда населению всей страны.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота