1. Знайдіть описи поведінки селян, які засвідчують їхню здатність чи нездатність до самоорганізації.
2. Навколо яких символів і життєвих потреб організовувалися селяни?
3. Використовуючи знання про Українську революцію, визначте, чого не вистачило
політичним силам, щоб перетворити селянство на опору революції.
«Українська маніфестація. 25 березня в с. Халеп’є на Київщині урочисто
відбулась українська маніфестація. Ще зранку почали прибувати люди із сусідніх
сіл і містечок. Після обідні, вислухавши акт про відречення Миколи, уся громада
рушила на околицю, де було відправлено молебень і панахиду по православних
борцях за волю. Приблизно о 14-й год майже все село зійшлося до школи і звідти з
українським гімном, революційними піснями та портретом Шевченка, з жовто-
блакитними прапорами лавою пішло до зборні. Тут було прочитано “Відозву до
українського народу”, проспівано “Заповіт”, при останньому акорді якого портрет
Шевченка громадяни занесли до зборні, а український прапор установили на хаті.
Коло школи, куди похід повернув знову, промовець висловив непереможне
бажання, щоб школа як у їхньому селі, так і по всій Україні була українською»
(«Нова рада». 31 березня 1917 р.).
«Вісті з краю. Тарасове свято. У с. Кирилівці (на Київщині) відбулося Тарасове
свято. Людей було майже 4 тис. З національними прапорами, із священиками до с.
Кирилівки стягнулися численні громади із сусідніх сіл і хуторів. Майже в кожного
селянина на грудях або на шапці була причеплена національна квітка. Після співу
“Заповіту” і “Вічної пам’яті”, під час якого всі присутні стали на коліна, громада,
установивши національні прапори на школі, пішла до того місця, де була хата
Шевченка й де тепер, коло портрета Тараса, уквітчаного ялинками, почалися
промови. Серед промовців був і небіж Шевченка. Наприкінці свята було
запропоновано громаді, щоб на цьому місці, де стояла хата Тараса Григоровича,
було вибудувано українську гімназію. Уся громада, як один, підтримала» («Нова
рада», 12 квітня 1917 р.)..
В свою очередь консерваторы пытались влиять на правительственные круги, стремясь не допустить основных перемен. Главной целью консерваторов было стремление оградить власть от влияния чиновников-либералов и сохранить интересы дворянства.Во второй половине 60-х - 70-х гг. усиливается движение народников, главной целью которых стала подготовка крестьянской революции в стране. Они неоднократно меняли методы борьбы, что было связано с приобретением ими практического опыта. С середины 70-х гг. представители народничества идут в народ, чтобы в его сознание вносить идеи справедливого общественного строя. Однако пропагандистская тактика и террор революционеров не вызвало активных действий со стороны крестьянства в подготовке социальной революции.
В конце 70-х гг. начался новый подъём либерального движения, вызванный русско-турецкой войной 1877-1878 гг. Лидеры движения призывали правительство к углублению реформаторских преобразований в России. Земцы-либералы подавали адреса в правительственные органы с требованием введения "гражданских свобод" и др. Земские деятели сделали попытку договориться с революционерами о совместных действиях, но переговоры не увенчались успехом.
В 80-х - начале 90-х гг. произошла новая расстановка общественно-политических сил в стране. После убийства императора Александра II изменилась атмосфера в российском обществе. Народники начали искать новые теории революционной борьбы. Под влиянием марксизма часть из них пересмотрела свои взгляды на вопросы о революционности крестьянства и социалистической сущности общины.
Либеральное движение приняло новые формы. Основное внимание либералов теперь было обращено на проблемы личности. Земцы отказались от немедленного введения конституции и перестроили свою деятельность в интересах общества. Либералы ушли из политики, но не выступали против неё. Политическую арену после них заняли консерваторы и революционеры.
Итоги... Персия лишилась владений в Эгейском море, на побережье Геллеспонта и Босфора, признала политическую независимость полисов Малой Азии.
Греко-персидские войны имели большое значение для Греции. Они ускорили развитие греческой культуры, внушили грекам национальное сознание своего величия. В своих успехах греки видели победу свободы над рабством. Народная независимость и общественная свобода, связанные с развивавшейся демократией, были Так как преимущество оказалось на стороне афинской демократии, то после греко-персидских войн почти все греческие государства были охвачены демократическим движением. Афины превратились в великую морскую державу и стали центром Греции, культурным, политическим, умственным и экономическим.