1. Заполните классификационную таблицу. Политико-экономическое развитие европейских государств Государство Политическое развитие Экономическое развитие Франция Англия Россия
Палюче сонце перетворювало зволожений шар землі на глиняну кірку вже за декілька кроків від річки. Справжнім лихом для мешканців були бурхливі повені, унаслідок яких утворювалися озера й болота. Тож аби вирощувати хліб, люди мусили навчитися відводити воду, коли був ЇЇ
надлишок, та зрошувати лани під час спеки. Крім зернових культур, жителі Дворіччя вирощували фінікові пальми. З їхніх плодів виготовляли хліб, вино, оцет, а з деревини та листя - різноманітні плетені вироби. Кісточки фініків використовували як паливо та корм для худоби
них зазіхань сусідніх держав Литви, Угорщини, Польщі та Молдови.
Занепадом українських земель першими скористалися литовські феодали. Після смерті Юрія II Болеслава на Волині та Галичині у 1340 р закріпився син Гедиміна Любарт. Проникнення литовців на південноруські землі призвело до 40-річного військово-політичного протистояння з Польщею, яка також претендувала на Галицько-Волинську спадщину.
Загарбницьку політику щодо українських земель здійснювала Польща. У 1340 році король Казимир III під приводом захисту католиків увійшов зі своїм військом в Галичину, отримав Львів і пограбував княжий палац. Вставши, галицькі бояри вигнали поляків, а їх провідника Дедько визнано правителем Галичини. На деякий час на теренах Галицько-Волинського князівства виникли два державних утворення: Волинське на чолі з Любартом і олігархічна боярська автономна республіка у Галичині. Егоїстична політика боярської олігархії, на думку І. Крип'якевича, не дозволила використовувати наданий історією шанс на відновлення самостійного Галицько-Волинської держави, більш того, вела до її остаточного знищення. 1349 року Казимир III вдруге нападає на Галичину,
Чи не зрікаючись Галицької землі, Литва починає війну з Польщею. У цьому багаторічному протистоянні остання виявилася сильнішою і в 1366 р підпорядкувала своєї влади Галичину і частину Волині, збільшивши за їх рахунок свої території майже в півтора рази.
Палюче сонце перетворювало зволожений шар землі на глиняну кірку вже за декілька кроків від річки. Справжнім лихом для мешканців були бурхливі повені, унаслідок яких утворювалися озера й болота. Тож аби вирощувати хліб, люди мусили навчитися відводити воду, коли був ЇЇ
надлишок, та зрошувати лани під час спеки. Крім зернових культур, жителі Дворіччя вирощували фінікові пальми. З їхніх плодів виготовляли хліб, вино, оцет, а з деревини та листя - різноманітні плетені вироби. Кісточки фініків використовували як паливо та корм для худоби
Объяснение:
Відповідь:
них зазіхань сусідніх держав Литви, Угорщини, Польщі та Молдови.
Занепадом українських земель першими скористалися литовські феодали. Після смерті Юрія II Болеслава на Волині та Галичині у 1340 р закріпився син Гедиміна Любарт. Проникнення литовців на південноруські землі призвело до 40-річного військово-політичного протистояння з Польщею, яка також претендувала на Галицько-Волинську спадщину.
Загарбницьку політику щодо українських земель здійснювала Польща. У 1340 році король Казимир III під приводом захисту католиків увійшов зі своїм військом в Галичину, отримав Львів і пограбував княжий палац. Вставши, галицькі бояри вигнали поляків, а їх провідника Дедько визнано правителем Галичини. На деякий час на теренах Галицько-Волинського князівства виникли два державних утворення: Волинське на чолі з Любартом і олігархічна боярська автономна республіка у Галичині. Егоїстична політика боярської олігархії, на думку І. Крип'якевича, не дозволила використовувати наданий історією шанс на відновлення самостійного Галицько-Волинської держави, більш того, вела до її остаточного знищення. 1349 року Казимир III вдруге нападає на Галичину,
Чи не зрікаючись Галицької землі, Литва починає війну з Польщею. У цьому багаторічному протистоянні остання виявилася сильнішою і в 1366 р підпорядкувала своєї влади Галичину і частину Волині, збільшивши за їх рахунок свої території майже в півтора рази.
Пояснення: