1. За поданою характеристикою визначте етап розвитку феодальних держав Європи: «виникає в результаті подолання феодальної роздробленості як централізована держава з королівською владою, обмеженою представництвом станів»:
ранньофеодальна монархія;
ленно-васальна монархія;
станово-представницька монархія;
абсолютна монархія.
2. Відносини в епоху Середньовіччя переважно будувалися навколо власності: * на рабів;
на селян
на землю
на фабрики і заводи
3. Які дві основні верстви притаманні феодальному суспільству: *
раби і рабовласники;
феодали і залежні селяни;
феодали і міщани;
буржуазія і наймані робітники.
4. Що таке принцип сюзеренітету-васалітету: *
відносини між феодалами;
відносини між феодалами і залежними селянами;
відносини між феодалами і міщанами;
відносини між купцями і ремісниками.
5. Яка з названих рис НЕ притаманна праву країн Західної Європи періоду Середньовіччя:
домінування звичаєвого права на початковому етапі розвитку;
основне місце посідали норми, що регулюють поземельні відносини;
поділ на галузі права;
партикуляризм.
6. Відсутність єдності права для всієї країни в період феодальної роздробленості називається: *
рецепція;
партикуляризм;
звичаєве право;
галузі права.
7. Засновником держави франків був король: *
Хлодвіг;
Генріх;
Варіант 3
Карл Мартел;
8. Центром формування франкської держави стала римська провінція: *
Дакія;
Фракія;
Галлія;
Панонія.
9. Ділянка общинної землі у франків, яка стала передаватися у спадок і перетворилася на приватну власність, називається: *
марка;
феод;
алод;
бенефіцій.
10. Коли Франкська держава стала імперією: *
476 р.;
481 р.;
800 р.;
843 р.
11. Хто з названих франкських королів вперше став імператором: *
Хлодвіг;
Карл Мартел;
Пипін Короткий;
Карл Великий.
12. Станово-представницький орган середньовічної Франції: *
Генеральні штати;
парламент;
Державна рада;
уітанагемот.
13. Коли були створені Генеральні штати у Франції: *
843 р.;
1215 р.;
1302 р.;
1789 р.
14. Яка з названих характеристик НЕ відповідає карному праву ранньофеодальної Франції періоду «Салічної правди»: *
не існувало поняття про форми вини, про пом’якшуючі та обтяжуючі обставини;
під злочином розумілася образа, шкода завдана майну чи особі та порушення «королівського миру»;
основним видом покарання був штраф, який замінив кровну помсту і самосуд;
правовий захист залежав від суспільного положення потерпілого.
15. За який з названих злочинів у ранньофеодальній Франції періоду «Салічної правди» НЕ передбачалася смертна кара: *
підробка монети;
дезертирство;
вбивство вільного;
святотатство.
Место, откуда начинается река, где ручейки сливаются в один большой поток, называется ИСТОКОМ реки. Место, где река впадает в другую реку, озеро или море, называется ее УСТЬЕМ.
В устье большой реки, впадающей в море, она становится такой сильной и широкой, что разделяется на много речек и потоков. Каждый из этих РУКАВОВ реки сам бежит к морю, а между ними образуются острова и островки земли. Именно такое место - множество островов и рукавов реки - называется ее ДЕЛЬТОЙ.
В дельте реки удобно строить и речной и морской порт, а значит, принимать товары и из-за моря, и из глубины страны.
В дельте реки удобно обороняться от врагов, потому что на островах строятся отличные защитные крепости, и вообще каждый остров - сам себе крепость.
Наконец, часто в дельте реки бывает особенно плодородная земля. Часто, но не всегда.
Кроме того, близость воды обычно рождает и опасность постоянных наводнений.
Однако плюсов все же больше, чем минусов.
Основные черты римской культуры периода республики
В отличие от Афин Рим не создал высокой культуры в период своего становления и процветания в качестве города-государства. Об этой эпохе его культурного развития мы знаем в основном лишь из сообщений позднейших авторов, рассматривавших своего родного города под неким определенным углом зрепия и стремившихся доказать, что Рим достиг господства сперва над Италией, а затем и над остальными подчиненными им странами благодаря исключительным моральным качествам своих граждан: мужеству, дисциплинированности, воздержанности, свободолюбию, высокому понятию о долге, уважению к божеским и человеческим законам, а главное — беззаветной преданности отечеству, ради которого граждане не щадили ни трудов, ни детей, ни жизни. Целая галерея иллюстрирующих этот идеал образов украшала раннюю римскую историю: основатель республики и первый консул Луций Юний Брут, осудивший на смерть своих сыновей, замешанных в заговоре в пользу изгнанного царя Тарквиния; Муций Сцевола, пробравшийся в лагерь осаждавшего Рим этрусского царя Порсены с целью его убить и, будучи пойманным, сжегший на костре руку в доказательство стойкости римлян, и др.
Объяснение: