1. Яка з наведених територій не входила до складу Австрійської імперії у ІІ пол. ХІХ ст.?:     а) Закарпаття;  б) Східна Галичина;  в) Лівобережжя;  г) Північна Буковина.

2. Населення західноукраїнських земель в складі Австрійської імперії у ІІ пол. ХІХ ст. складало близько:

    а) 2 млн. чол.;  б) 3 млн. чол.;  в) 4 млн. чол.;  г) 3,5 млн. чол..

3. До основних причин трудової еміграції українців з Австрійської імперії у ІІ пол. ХІХ ст. належить:

    а) хронічний голод;  б) малоземелля селян;  в) вірні варіанти відповідей «а», «б», «г»;  г) великі податки

4. Українська національно-демократична партія виникла у: а) 1880 р.;  б) 1890 р.;  в) 1900 р.;  г) 1899 р.

5. У Галичині засновано українське національно-культурне товариство «Просвіта» в:

    а) 1878 р.;  б) 1868 р.;  в)1886 р.;  г) 1887 р.

6. Одним із лідерів Русько-української радикальної партії був:

    а) Т. Окуневський;  б) М. Ганкевич;  в) І. Франко;  г) С. Вітик

7. До якої із зазначених країн населення західноукраїнських регіонів виїздили на постійне проживання

    у ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.:  а) Данія;  б) Німеччина;  в) Росія;  г) Бразилія.

8. У Закарпатті, залежність селян від панщини скасована законом, прийнятий угорським сеймом 18 березня.:  

    а) 1849 р.;  б) 1851 р.;  в) 1853 р.;  г) 1848 р.

ІІ. Установити відповідність:

9. Установіть відповідність, утворивши логічні пари: «автор – художній твір».

а) сервітут

1) відробіткова рента, одна з форм земельної ренти

б) Л. Кобилиця

2) обмежене право користування землею

в) панщина

3) історико-географічний край на південному заході сучасної

    України у Цетральній Європі.

г) Закарпаття

4) керівник селянського руху на Буковині 1840-х рр.

5) історична область у західній Україні та південно-східній  Польщі
Відповідь:   а) -        ;   б) -        ;  в) -       ;   г) -

ІІІ рівень. Дайте визначення поняттям:

10. Еміграція — це …………………………………………………………………………………

………………………………………………………………………………………………………



11. Народовці — це ……………………………………………………………………

…………………………………………………………………………………………………………



ІV. Дайте стислу відповідь на запитання.

12. Вкажіть основні причини та мету селянської реформи 1848 р. в Австрійській імперії.​

ответ:Сходства:

• Была одна и та же столица

• Путь образования один и тот же – Ак Орда образовалась в результате распада Золотой Орды, и ханство Абулхаира образовалось в результате падения Ак Орды

• Был приблизительно один этнический состав из кыпчаков, найманов, карлуков, канглов, уйгуров и уйсуни и так далее

• Одинаковые причины падения, выраженные в междоусобице, династийных распрях и отсутствии прочных связей между разными частями государства (правда, ханство Абулхаира еще проводило гнет кочевников)

• И так жае как на обломках Ак Орды образовалось ханство Абулхаира, также на обломках ханства Абулхаира было создано Казахское ханство

Различия:

• Ханство Абулхаира образовалось в результате распада Ак Орды и продолжительных усобиц Джучидов, так что власть захватил Абулхаир

• В Ак Орде было два хана – один у западного крыла и другой – у восточного, а в ханстве Абулхаира был один и тот же хан на всю территорию

• Абулхаир вел множество завоевательных войн

Объяснение:

Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні.

У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо.

З давніх часів у Новгороді склався своєрідний, відмінний від інших земель-князівств, суспільно-політичний устрій. Для Новгорода було звичним закликати, за князя на престол. Князівської династії у Новгороді не було. З 1095 р. до 1304 p., приблизно за 200 років, на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада. Князь був, передовсім, головою військової дружини, яку приводив із собою. Проте дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, основну частину якого складало ополчення. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він кепсько захищає їхні інтереси, але, бувало, що й князі намагалися порушувати давні права новгородців.

Вирішальну роль у визначенні стосунків між новгородцями та їхнім князем зіграли події 1136 p., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславовича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді у випадку за нового князя з ним укладали спеціальну угоду —ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати, змінювати посадових осіб тощо.

Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами.

Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.

Объяснение: