1.Які ідеї гуманістів вам запам'яталися .Чому ? 2.Що нового ви дізналися про історію української писемності? 3. Оцініть внесок Китаю та Індії у світову спадщину. 4.Які наслідки для різних країн мали завоювання турків? Це 7 клас! До ть от
Киммерийцы.Сведения о характере вооруженных сил и военном искусстве киммерийцев ограничены. Войско их представляло собою ополчение всех бое мужчин племени. Оно состояло из легкой конницы, оружием этих всадников служили копья и луки, а так же кинжалы и мечи бронзовые топоры.
Скифы.Геродот говорит, что все скифы-кочевники были конными стрелками. Раскопки курганов заставляют полагать, что и оседлые скифы- земледельцы располагали сильной конницей. Ядро войска составляла конная дружина знатных скифов. Несмотря на то, что они не имели систематической военной подготовки, хорошо владели искусством верховой езды и стрельбы из лука. Наступательным оружием для дальнего боя служили лук со стрелами и дротики, для рукопашного – копье, боевой топор, короткий меч-акинак, реже длинный меч и небольшой кинжал. Сила скифского войска заключалась в коннице. Широко применяющимся военным строем скифских всадников была лава. В последних веках до нашей эры скифами уже были освоены некоторые осадные машины, прежде всего таран.
Половцы.Их военную организацию современники считали довольно высокой для своего времени. В половецком войске обязаны были служить все мужчины носить оружие. Основной силой кочевников были отряды легкой кавалерии, вооружённой луками. Половецкие воины, помимо луков, имели также сабли, арканы и копья. Позднее появились и дружины с тяжёлым вооружением. Тяжеловооружённые воины носили кольчуги, панцири и шлемы. Основой войска продолжали оставаться отряды легковооружённых конных лучников. Известно также о применении половцами тяжелых самострелов и «жидкого огня». Во время внезапных нападений противника половцы умели стойко обороняться, окружая свой стан повозками. Половцы использовали традиционную для кочевников тактику внезапных нападений, ложных отступлений и засад. В полевом бою ханы грамотно разделяли силы, использовали летучие отряды для завязки боя, которые затем подкреплялись атакой основных сил.
Монголо-татары. Войско имело стройную организацию и определенный порядок построения. Каждый воин должен был знать свое место в десятке, десяток — в сотне и т. д. Войсковые части умели передвигаться в строю и различались по цвету снаряжения, одежды и знамен. В войске имелась легкая пехота, которая в походах следовала на лошадях, а для ведения боя спешивалась, чтобы увеличить меткость стрельбы. Пехотинец имел меч, лук и до 30 стрел. Для боя выбиралось большое и ровное поле, при этом обращалось внимание на то, чтобы недалеко была вода и подножный корм, чтобы солнце не светило в глаза. Боевой порядок рассредоточивался по фронту и особенно в глубину. За счет ослабления центра усиливались фланги, которые являлись средством окружения противника. Монголы широко использовали достижения науки и техники, особенно Китая. Они заимствовали у китайцев не только их технику, в частности порох, но и военную науку. Большое преимущество монголов по сравнению с противником заключалось в высокой подвижности их конницы и умении маневрировать ею. Для дезорганизации противников монголы пользовались всеми средствами. Прежде всего они организовывали шпионаж, наводняя страну своими агентами и вовлекая в эту сеть продажную знать данной страны. Шпионы давали исчерпывающие сведения об экономическом, политическом и военном состоянии государства. В тактике монгольских войск были и свои особенности: хорошо организованная войсковая разведка, тактическое расчленение своего войска, умелое его маневрирование и хорошее управление в бою. В бою они применяли метательные машины, дымовые завесы. В качестве сигналов в бою днем монголы использовали свистящие стрелы, а ночью — цветные фонари.
Одна з найскладніших проблем і нерозгаданих таємниць, над якою працюють учені упродовж багатьох десятиліть, як виникла наша планета, у який б і чому на ній зародилося життя. Переконливо можна стверджувати тільки те, що життя на Землі з'явилося пізніше, ніж виникла сама планета. На сьогодні більшість учених припускає, що вік Землі становить близько 6 млрд. років. Але життя на ній виникло 3,6 млрд. років тому і протягом мільйонів років розвивалося від най ших живих організмів, що зародилися у воді, до складних. І тільки згодом на планеті з'явилася людина.
Походження людини є такою ж таємницею, як і виникнення життя на Землі. Серед учених щодо цієї проблеми постійно точаться суперечки, виникає багато різних припущень, здогадок і теорій.
Найдавнішою з таких теорій є релігійна. Вона спирається на твердження священних книг багатьох релігій, які запевняють, що людина є творінням надприродних істот – богів.
Існує також припущення, що життя занесене на нашу планету з космосу – високорозвиненими розумними істотами або в результаті падіння якихось космічних тіл в яких містилися живі організми. Завдяки їм на Землі з'явилася людина. Можливо, це був експеримент і за його результатами прибульц гають і сьогодні.
Але частина вчених завжди наполягала на земному і природному походженні людства. Думка про те, що людина походить від мавпи, належить англійському природодосліднику ХІХ ст. Чарльзу Дарвіну. Він розробив учення про еволюцію – розвиток живої природи під впливом навколишнього середовища та природного відбору. Природний відбір полягає в тому, що виживають найбільш пристосовані організми. Їхні якості передаються нащадкам через гени, внаслідок чого зростає пристосованість видів організмів.
Чарльз Дарвін стверджував, що живі організми постійно змінюються під впливом навколишнього середовища і серед них виживають тільки найсильніші та найпристосованіші. Саме тому вчений вважав, що пращурами людини є первісні людиноподібні мавпи. Прихильники цієї теорії, порівнюючи будову тіла людиноподібних мавп і первісної людини, наголошують на їх схожості. Але жодна з цих теорій не сприймається сьогодні як остаточно доведена, і походження людини лишається предметом суперечок учених.
Киммерийцы.Сведения о характере вооруженных сил и военном искусстве киммерийцев ограничены. Войско их представляло собою ополчение всех бое мужчин племени. Оно состояло из легкой конницы, оружием этих всадников служили копья и луки, а так же кинжалы и мечи бронзовые топоры.
Скифы.Геродот говорит, что все скифы-кочевники были конными стрелками. Раскопки курганов заставляют полагать, что и оседлые скифы- земледельцы располагали сильной конницей. Ядро войска составляла конная дружина знатных скифов. Несмотря на то, что они не имели систематической военной подготовки, хорошо владели искусством верховой езды и стрельбы из лука. Наступательным оружием для дальнего боя служили лук со стрелами и дротики, для рукопашного – копье, боевой топор, короткий меч-акинак, реже длинный меч и небольшой кинжал. Сила скифского войска заключалась в коннице. Широко применяющимся военным строем скифских всадников была лава. В последних веках до нашей эры скифами уже были освоены некоторые осадные машины, прежде всего таран.
Половцы.Их военную организацию современники считали довольно высокой для своего времени. В половецком войске обязаны были служить все мужчины носить оружие. Основной силой кочевников были отряды легкой кавалерии, вооружённой луками. Половецкие воины, помимо луков, имели также сабли, арканы и копья. Позднее появились и дружины с тяжёлым вооружением. Тяжеловооружённые воины носили кольчуги, панцири и шлемы. Основой войска продолжали оставаться отряды легковооружённых конных лучников. Известно также о применении половцами тяжелых самострелов и «жидкого огня». Во время внезапных нападений противника половцы умели стойко обороняться, окружая свой стан повозками. Половцы использовали традиционную для кочевников тактику внезапных нападений, ложных отступлений и засад. В полевом бою ханы грамотно разделяли силы, использовали летучие отряды для завязки боя, которые затем подкреплялись атакой основных сил.
Монголо-татары. Войско имело стройную организацию и определенный порядок построения. Каждый воин должен был знать свое место в десятке, десяток — в сотне и т. д. Войсковые части умели передвигаться в строю и различались по цвету снаряжения, одежды и знамен. В войске имелась легкая пехота, которая в походах следовала на лошадях, а для ведения боя спешивалась, чтобы увеличить меткость стрельбы. Пехотинец имел меч, лук и до 30 стрел. Для боя выбиралось большое и ровное поле, при этом обращалось внимание на то, чтобы недалеко была вода и подножный корм, чтобы солнце не светило в глаза. Боевой порядок рассредоточивался по фронту и особенно в глубину. За счет ослабления центра усиливались фланги, которые являлись средством окружения противника. Монголы широко использовали достижения науки и техники, особенно Китая. Они заимствовали у китайцев не только их технику, в частности порох, но и военную науку. Большое преимущество монголов по сравнению с противником заключалось в высокой подвижности их конницы и умении маневрировать ею. Для дезорганизации противников монголы пользовались всеми средствами. Прежде всего они организовывали шпионаж, наводняя страну своими агентами и вовлекая в эту сеть продажную знать данной страны. Шпионы давали исчерпывающие сведения об экономическом, политическом и военном состоянии государства. В тактике монгольских войск были и свои особенности: хорошо организованная войсковая разведка, тактическое расчленение своего войска, умелое его маневрирование и хорошее управление в бою. В бою они применяли метательные машины, дымовые завесы. В качестве сигналов в бою днем монголы использовали свистящие стрелы, а ночью — цветные фонари.
Одна з найскладніших проблем і нерозгаданих таємниць, над якою працюють учені упродовж багатьох десятиліть, як виникла наша планета, у який б і чому на ній зародилося життя. Переконливо можна стверджувати тільки те, що життя на Землі з'явилося пізніше, ніж виникла сама планета. На сьогодні більшість учених припускає, що вік Землі становить близько 6 млрд. років. Але життя на ній виникло 3,6 млрд. років тому і протягом мільйонів років розвивалося від най ших живих організмів, що зародилися у воді, до складних. І тільки згодом на планеті з'явилася людина.
Походження людини є такою ж таємницею, як і виникнення життя на Землі. Серед учених щодо цієї проблеми постійно точаться суперечки, виникає багато різних припущень, здогадок і теорій.
Найдавнішою з таких теорій є релігійна. Вона спирається на твердження священних книг багатьох релігій, які запевняють, що людина є творінням надприродних істот – богів.
Існує також припущення, що життя занесене на нашу планету з космосу – високорозвиненими розумними істотами або в результаті падіння якихось космічних тіл в яких містилися живі організми. Завдяки їм на Землі з'явилася людина. Можливо, це був експеримент і за його результатами прибульц гають і сьогодні.
Але частина вчених завжди наполягала на земному і природному походженні людства. Думка про те, що людина походить від мавпи, належить англійському природодосліднику ХІХ ст. Чарльзу Дарвіну. Він розробив учення про еволюцію – розвиток живої природи під впливом навколишнього середовища та природного відбору. Природний відбір полягає в тому, що виживають найбільш пристосовані організми. Їхні якості передаються нащадкам через гени, внаслідок чого зростає пристосованість видів організмів.
Чарльз Дарвін стверджував, що живі організми постійно змінюються під впливом навколишнього середовища і серед них виживають тільки найсильніші та найпристосованіші. Саме тому вчений вважав, що пращурами людини є первісні людиноподібні мавпи. Прихильники цієї теорії, порівнюючи будову тіла людиноподібних мавп і первісної людини, наголошують на їх схожості. Але жодна з цих теорій не сприймається сьогодні як остаточно доведена, і походження людини лишається предметом суперечок учених.
Объяснение: