1. XVI—XVII ғасырлар тоғысында Англия экономикасында қандай өзгерістер болып жатты? 2. Ағылшын буржуазиялық революциясының негізгі кезеңдерін атап бер. Олар- дың қандай айырмашылығы бар? 3. Неліктен Кромвель протектораты әскери диктатура деп аталды? 4. Ирландия мен Шотландиядағы Кромвель әскерінің әрекеттері қандай болды?
Odessa is a beatiful Hero-city on the Black sea coast. It is often called the Pearl by the sea. More than one million people live there. It is the third most populous city of Ukraine and a major tourism centre, warm seaport and transportation
centre. Odessa is famous for its hospitable people. They have a remarkable sense of humor. The citizens and guests of Odessa like its clear green streets and squares, interesting monuments, beautiful cathedrals, parks, fountains, theatres, delphinariy, Arcadia Beach. There are a lot of modern comfortable hotels for numorous tourists and guests of the city, film-making Cinema Studio, famous Privoz-market and other landmarks. Welcome to Odessa and have a wonderful rest there! I am sure that you will like it.
Одесса - прекрасный город-герой на Черноморском побережье. Его часто называют жемчужиной у моря. Там проживает более миллиона человек. Это третий по численности населения город Украины и крупный туристический центр, теплый морской порт и транспортный центр. Одесса славится своим гостеприимным народом. У одесситов замечательное чувство юмора. Горожане и гости Одессы любят её чистые зеленые улицы и площади, интересные памятники, красивые соборы, парки, фонтаны, театры, дельфинарий, пляж Аркадия. Здесь есть множество современных комфортабельных отелей для многочисленных туристов и гостей города, Киностудия по производству, фильмов, знаменитый рынок - Привоз и другие достопримечательности.
Посетите Oдессу! Я уверен она вам понравится.
Відповідь:
еред дослідників відсутній єдиний погляд про час і місце виділення з українофільства як феномену політичного українського руху. Також дискусійним є питання про основні рушійні сили його формування.
У своєму досліджені «Українство в Росії: Новійші часи.» Володимир Дорошенко розділяє розвиток українського руху в Росії на три етапи. Перший, Полтавсько-Харківський, тривав з кінця XVIII ст. до 40-х років XIX ст. Саме тоді, у 1791, козацька старшина направила Василя Капніста до Німеччини шукати до проти «російської тиранії», котра брутальною рукою скасувала українські вольності. Другий, Петербурзько-Київський, тривав в 40-х роках. В 70-х роках рух переноситься до Києва. Відтоді, на його думку Київ стає столицею новітнього українського руху.[3] Подібні стадії виділяв і М.С. Грушевський.
Початок
Детальніше: Новгород-Сіверський патріотичний гурток та Малоросійське таємне товариство
Василь Капніст
Відокремлення українців із християнського загалу Речі Посполитої відбувалося на ґрунті української етнічної ідентичності в ході: піднесення ролі міст як інтелектуальних центрів; пошуків релігійного порозуміння між православними і католицькими конфесіями; поширення протестантського руху і реформаційного вільнодумства в умовах утисків як на Заході так і на Сході Європи; розвитку православних церковних братств і відповідної шкільної освіти; загострення боротьби православної церкви з католицькою; боротьби козацтва за своє самоутвердження та виникнення союзу козацтва з православною церквою. Могутній поштовх процесам само-ідентифікації українських вищих в суспільства з українською людністю, з українською територією та з українськими релігійними цінностями був даний національною революцією 1648–76. Однак, після прийняття Гетьманщиною протекції московського царя ці процеси поступово почали згасати. Козацька еліта віддавала перевагу не стільки політичній чи етнорелігійній ідентичності, скільки становій, добиваючись урівнення себе в правах з російським дворянством[4].
Поштовхом до відродження української національної ідентичності стали загальноєвропейські історичні зміни 18 ст. Вони збудили в української еліти потребу знайти свою «українську правду». І хоча цей пошук спочатку підпорядковувався передусім становим інтересам української козацької старшини, однак створення українською елітою власного історичного міфу (найвиразніше представленого в анонімній «Історії Русів») та консолідація навколо ідей республіканізму дали їй можливість вийти за межі корпоративних інтересів і закласти наріжні камені в процес формування модерної української нації[5][6].
У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл (Новгород-Сіверського патріотичного гуртка) перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, про можливість надання до українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства.
1821 року Василь Лукашевич заснував Малоросійське таємне товариство, що ставило собі за мету створення української самостійної держави.. Осередки товариства існували в Києві, Полтаві, Чернігові та інших містах. Малоросійське таємне товариство мало тісні зв'язки з Товариством Об'єднаних Слов'ян і польськими патріотичними організаціями, зокрема товариством Темпляри. В 1826 членів Малоросійського товариства було заарештовано.
Пояснення: