1.выделите социально- и политические причины французской буржуазной революции: а. неурожайные годы б. кризис абсолютной монархи в. торгово-промышленный кризис г. натуральное хозийство д. привилегии аристократии и духовенства е. поражение франции в семилетней войне ж. отсутствие свободы предпринимательства
Вступ
Успішне функціонування Православної Церкви в Речі Посполитій значною мірою залежало від особи, яка керувала цією Церквою. У 1633 —1б47 роках такою особою був митрополит Петро Могила — людина амбітна і до того ж талановита, роки понтифікату, якого майже повністю збігалися з роками правління Владислава IV.
Актуальність дослідження. Петро Могила — один із найвідоміших церковних, культурних і громадських діячів України, велич якого справедливо позначена в історії терміном «могилянська доба». Він — видатний богослов, просвітник, гуманіст, реформатор, фундатор національно-культурного відродження України.
Життя київського митрополита Петра Могили для багатьох людей ще й сьогодні є неабиякою загадкою. Складною і суперечливою була доля цього визначного церковного та культурного діяча, що полишив неабиякий слід в історії та культурі Украіни. Про Могилу написано багато праць і в Україні і за кордоном. Його діяльність, як правило, аналізується в трьох аспектах: громадсько- політичному, культурному та релігійному.
Час, у який жив і діяв Петро Могила, був часом крутого історичного повороту в долі українського народу, зв’язанного з національно-визвольним рухом і підготовкою культурно-історичних умов для соціальних та просвітницьких реформ. Він був громадянином у широкому розумінні цього слова. Незважаючи на свою високу церковну посаду (митрополит), Петро Могила не замикався у мурах монастиря, а розумів церкву, як один із засобів політичної й ідеологічної боротьби. З одного боку, як представник легального табору, своєю діяльністю він давав простір для розвитку національно-визвольного руху в Україні, а з другого – використовував усі свої легальні можливості і зв’язки з Річчю Посполитою для поліпшення долі українського народу. Це була складна діпломатична гра, багато кому незрозуміла, можливо, й зараз.
З іменем Петра Могили пов’язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала
Убийство Гаврилой Принципом («Млада Босна») эрцгерцога в Сараево послужило поводом для развязывания Австро-Венгрией войны против Сербии, что неизбежно вело к конфликту с Российской империей, заключившей с последней оборонительный союз.
Границы
На севере Австро-Венгрия граничила с Саксонией, Пруссией и Россией, на востоке — с Румынией и Россией, на юге — с Румынией, Сербией, Турцией, Черногорией и Италией и омывалась Адриатическим морем, а на западе — с Италией, Швейцарией, Лихтенштейном и Баварией. (С 1871 г. Саксония, Пруссия и Бавария — в составе Германской империи).
Административное деление
В политическом отношении Австро-Венгрия делилась на две части — Австрийскую Империю (см. подробнее Австрийские земли в составе Австро-Венгрии), управляемую с рейхсрата, и Венгерское Королевство, включавшее в себя исторические земли венгерской короны и подчинявшееся венгерскому парламенту и правительству. Неофициально эти две части назывались Цислейтания и Транслейтания соответственно. Аннексированная Австро-Венгрией в 1908 году Босния и Герцеговина не была включена ни в состав Цислейтании, ни в состав Транслейтании и управлялась особыми органами власти.