1.В каком году, состоялся курултай в песках Каракума? 2.1723-1727 годы вошли в историю казахского народа как:
3.Место разгрома джунгарских войск на реке Буланты, позже получило название:
4.Укажите год Анракайской битвы? 5.Булантинское сражение состоялось? 6.Джунгарское ханство было образовано?
7.Курултай это-?
8.Автор песни «Елимай»?
9.Собрание на Ордабасы состоялось в:
10.Аягозское сражение состоялось?
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Много столетий продолжается острая идеологическая борьба между научным знанием и религиозной верой. Наука и религия, каждая в отдельности, дают людям определенную совокупность взглядов на окружающий мир, на место человека в этом мире, понимание и оценку окружающей действительности. Эта совокупность взглядов и называется мировоззрением.
Мировоззрение человека, определяя его подход к предметам и явлениям мира, не может не оказывать влияния (порой очень серьезного) на все стороны его жизни, на трудовую деятельность и духовные запросы. Отсюда вытекает необходимость воспитания у всех советских людей научного, материалистического мировоззрения, дающего возможность правильно подходить к явлениям действительности, познавать их, раскрывать закономерный характер развития природы и общества, преобразовывать их в своих интересах.