1. В каком году была построена крепость Кастек? 2. Какое город российские войска заняли без боя в 1864 году?

3. В каком году была утверждена ставка пристава Старшего жуза?

4. В Ташкенте была сформирована кокандская армия , какое количество человек вошло в эту

армию?

5. Дайте понятия термину - ПРИСТАВ.

6. Дайте понятие термину -ФОРТ

7. Кто такой Арынгазы?

8. Что такое шариат?

9. Назовите цели колониальной политики направленной в отношении Казахстана?

10. В каком году было возведено укрепление Верный?

Объяснение:

Организация Учредительного собрания стало первой задачей Временного правительства. Однако оно не спешила с ее решением. В 1917 году его свергли, а все партии сделали этот вопрос первостепенным. Большевики боялись недовольства народа, у которого Учредительное собрание пользовалось большой популярностью. 27 октября 1917 года Совнарком решил ускорить выборы и назначил их на 12 ноября. Временное правительство не указало точное количество его членов. Совнаркому пришлось определить кворум – более 400 членов. Это около половины всех членов Учредительного собрания.  

На выборы пришло менее 50% населения. Из выбранных 715 депутатов 370 были центристы и правые эсеры, 175 мест принадлежало большевикам, 40- левым эсерам, 17 и 15 – кадетам и меньшевикам соответственно. Остальные были депутаты национальных групп. Списки были составлены до Октябрьского переворота, когда левые и правые эсеры были объединены с центристами. До конца так и осталось не ясно, кому отдавали голоса избиратели. К тому же разные регионы показывали противоречивые результаты.

Выборы показали, что основной состав Учредительного собрания окажется эсеровским. В списках оказались националист Петлюра, атаманы Дутов, Каледин, Керенский.

населення України вже набридли революція й хаос. Закономірно, що ці настрої переважали серед заможних селян, дрібних підприємців та бізнесменів, великих землевласників. Австрійці та німці в Україні також всіляко прагнули відновити порядок і прискорити вивезення продуктів. Тому між 24 і 26 квітня представники цих груп таємно домовилися замінити Центральну Раду консервативним українським урядом на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським.

29 квітня 1918 р., на з'їзді, скликаному в Києві Лігою землевласників, на який з усієї України прибуло 6500 делегатів, було проголошено Україну Гетьманською державою на чолі з Павлом Скоропадським, закликавши його «врятувати країну від хаосу і беззаконня». Переворот відбувся майже безкровно, лише в сутичці із січовими стрільцями загинуло троє вірних гетьманові офіцерів. Того ж дня П. Скоропадський разом із прибічниками оголосив про встановлення «Української Держави». Це була держава монархічного типу на чолі з гетьманом.

Скасовуючи такі нововведення Центральної Ради, як націоналізація великих маєтків та культурна автономія, гетьман увів окрему категорію громадян-козаків (які фактично були заможними селянами), сподіваючись, що вони стануть основною соціальною опорою режиму.

Гетьманська держава здобула широке міжнародне визнання, встановивши дипломатичні зв'язки з Німеччиною, яку гетьман навіть встиг відвідати з офіційним візитом, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною, Швецією, Італією, Швейцарією, а загалом ще із 30 державами.

На жаль, Антанта, орієнтуючись на відновлення «єдиної і неділимої» Росії, не визнала Гетьманську державу.

На той час Україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман П.Скоропадський був професійним військовим. Його універсалом створюється Українська Академія наук (що існує й досі; першим її президентом став В. Вернадський); українська мова визнається державною; засновуються два державні українські університети — в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 (!) українських гімназій, Національний архів, Національна бібліотека та інші навчальні й культурні заклади.

29 квітня 1918 р. гетьман скасував закони Центральної Ради про конфіскацію великих маєтків, але план їхнього викупу та розподілу між селянами було ухвалено лише в листопаді.

Невирішеність аграрного питання разом з поразкою Німеччини в Першій світовій війні, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності, призвело до краху Гетьманату.