1. Укажіть ім’я українського мандрівного тителя, педагога, поета та філософа
XVIII ст., автора «Байок харківських» та «Саду божественних пісень».
А. Ф. Прокопович

Б. Г. Сковорода

В. С. Величко

Г. Л. Баранович
2. Вкажіть хронологічні межі існування Підпільненської (Нової) Січі?
А. 1764-1775 рр.
Б. 1734-1775 рр.
В. 1748-1764 рр.
Г. 1750-1764 рр.
3. Як називалася територіально-військова організація колишніх запорозьких козаків,
що існувала 1775—1828 рр. на території Османської імперії
А. Олешківська Січ
Б. Підпільненська Січ
В. Задунайська Січ
Г. Кам’янська Січ
4. На які адміністративно-територіальні одиниці поділялася територія Війська
Запорізького в період Нової Січі?
А. сотні
Б. полки
В. курені
Г. паланки
5. Якого року російська імператриця Катерина ІІ видала указ, витяг із якого
наведено? «Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського… з чину
гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії
створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу
Рум’янцеву…».
А. 1765 р.

2

Б. 1783 р.
В. 1764 р.
Г. 1775 р.
6. Чи правильне твердження?
Створення Другої Малоросійської колегії на чолі з графом П. Рум’янцевим:
1) свідчило про остаточну ліквідацію гетьманства в Україні;
2) завершило складний процес ліквідації Гетьманщини.
А. Тільки 1 Б. Тільки 2
В. Обидва варіанти правильні В. Обидва варіанти неправильні
7. У 1768 р. Коліївщиною були охоплені райони:
А. Правобережної України;
Б. Лівобережної України;
В. Слобідської України;
Г. Південної України
8. Назвіть найвідомішого ватажка опришків:
А. І. Гонта
Б. М. Залізняк
В. І. Бойчук
Г. О. Довбуш
9. В якому році в Україні остаточно ліквідовується посада гетьмана?
А. 1709 р
Б. 1734 р
В. 1764 р
Г. 1775 р
10. Коли відбувся третій поділ Речі Посполитої?
А. 1783 р
Б. 1795 р
В. 1793 р
Г. 1785 р
11. Які заходи було здійснено Другою Малоросійською колегією на чолі з
П. Рум’янцевим?
А. Проведено ревізію населення, худоби, землі, споруд, підприємств
Б. Ліквідовано гетьманство
В. Знищено козацький устрій Слобідської України

3
Г. Уведено загальноросійські судові установи
Д. Упроваджено намісництва, що поділялися на повіти
Е. Приєднано землі Правобережної України
12. Настанова імператриці Катерини ІІ, що «Треба найлегшим привести до
того, щоб вони... перестали дивитись, як вовки на ліс. Коли в Малоросії не буде гетьмана, то
треба намагатися щоб час і назва гетьманів зникли», реалізовувалася шляхом
А. запровадження намісництв замість полкового устрою та створення регулярних
кавалерійських полків
Б. організації Донського та Чорноморського козачого військ замість ліквідованої
Запорозької Січі
В. придушення Коліївщини та гайдамацького руху
Г. остаточного закріпачення українських селян і зрівняння в правах української
старшини з російським дворянством
13. Умови гетьманування Данила Апостола визначалися:
А. «Рішительними пунктами»
Б. Решетилівськими статтями
В. Коломацькими чолобитними
Г. «Генеральним слідством про маєтності»
14. Іван Григорович - Барський був:
А. Письменником
Б. Художником
В. Архітектором
Г. Скульптором
15. Хто був останнім кошовим отаманом Запорозької Січі?
А. Іван Сірко
Б. Кость Гордієнко
В. Петро Сагайдачний
Г. Петро Калнишевський
16. Що з переліченого стосується Кирила Розумовського?
А. Виходець з козаків
Б. Гетьманську булаву тримав 22 роки
В. Останній український козацький гетьман
Г. Президент Російської академії наук
Д. Сучасник Івана Скоропадського
Е. Фаворит імператриці Єлизавети Петрі

Образование Московского княжества и политика московских князей 

Рубеж XIII–XIV вв. – сложный период в русской истории. Русские земли были страшно разорены Батыем. Набеги Орды не прекращались. Страна была разделена на множество удельных княжеств. В числе новых самостоятельных княжеств, возникших после монголотатарского нашествия, были Тверское (с 1246 г. ) и Московское (с 1276 г.) . 

Уже в XIV в. Московское княжество возглавило объединительный процесс, а ко второй половине XV в. Москва стала столицей могущественного государства. 

Причины возвышения Московского княжества и объединения вокруг него русских земель сложны и многообразны. Одним из факторов является благоприятное географическое положение Москвы. Москва находилась на пересечении важнейших торговых путей, что превращало ее в центр экономических связей. Она располагалась в центре русских княжеств, которые прикрывали ее от ударов извне. На территорию Московского княжества переселялись беженцы из разоренных южных областей Руси. Быстрый рост населения, а также сбор торговых пошлин благоприятно сказывались на экономическом положении княжества. Однако этими преимуществами обладали еще ряд русских княжеств, прежде всего Тверь. Главным же фактором роста могущества Москвы была политика ее князей. 

Московские князья были талантливыми политиками и дипломатами. Они сумели заручиться поддержкой Русской православной церкви, а также проводили умелую политику, позволявшую им чаще других получать ханский ярлык на право княжения. В первой половине XIV в. московские князья пользовались активной поддержкой Орды. 

В борьбе за лидерство среди русских земель главным соперником Москвы была Тверь. Московское и Тверское княжества были образованы почти одновременно и управлялись близкими родственниками – потомками владимиро-суздальских князей. Первый тверской князь Ярослав Ярославич был братом Александра Невского, а первый московский князь Даниил Александрович – младшим сыном знаменитого полководца. 

Даниил Александрович (1276–1303) присоединил к своему первоначально небольшому и малозначимому городу Москве Коломну, Переяславль, Можайск, поставил под свой контроль все течение реки Москвы. Таким образом, Даниилу удалось расширить территорию своего княжества почти вдвое. Он основал Свято-Данилов монастырь в Москве. Канонизирован Русской православной церковью. 

Основными соперниками сыновей умершего в 1303 г. Даниила Александровича становятся тверские князья. В начале XIV в. соперничество двух политических центров принимает драматический характер. 

Сын Даниила Московского Юрий (1303–1325), женившись на сестре хана Узбека Кончаке и укрепив свое положение, вступил в борьбу с Тверью за великое княжение Владимирское. Совершив неудачный поход на Тверь, войска Юрия были разбиты. Кончаку взяли в плен, и там она умерла. Московский князь обвинил Тверского князя Михаила Ярославича в отравлении своей жены и ханской сестры. Михаил Ярославич был казнен в Орде. Его сын Дмитрий Михайлович Грозные Очи вскоре отомстил за отца, убив в ставке хана московского князя. Как и его отец, Дмитрий Михайлович был казнен в Орде, но ярлык на владимирское княжение остался за тверскими князьями. 

Значительного влияния в Северо-Восточной Руси добился князь Иван Данилович Калита (1325–1340). Его цель – укрепить положение своего княжества, расширить его границы и добиться мира с Ордой. В 1327 г. Иван Калита подавил восстание тверичей, направленное против ордынских сборщиков дани, и получил за это ярлык на великое владимирское княжение, а также право собирать и доставлять в Орду дань с русских земель. Калита расширял свои владения, приобрел Галич, Белоозеро, Углич. В состав Москвы при нем вошла часть Ростовского княжества. 

Он сделал Москву религиозным центром Руси, перенеся сюда местопребывание митрополита, который окончательно переехал в Москву из Владимира. 

Объяснение: Таблицай долго писать

Людо́вик XI[1] (фр. Louis XI; 3 июля 1423, Бурж, Франция — 30 августа 1483, замок Плесси-ле-Тур, Франция) — король Франции в 1461—1483 годах из династии Валуа.

Правление Людовика XI ознаменовано политическими интригами не самого благовидного рода, целью которых было объединение раздробленной Франции и ликвидация самостоятельности крупных феодалов. В этом Людовику XI сопутствовала большая удача, чем его предшественникам: он считается основателем абсолютной монархии во Франции.

Набожный, жестокий и осторожный, Людовик XI был яркой личностью и охотно изображался историческими романистами: Вальтером Скоттом в произведениях «Квентин Дорвард» и «Карл Смелый, или Анна Гейерштейнская, дева Мрака» и

Объяснение: