1. Укажіть характерні риси нацистського окупаційного режиму в Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.) (три варіанти відповіді).
1) ліквідація колгоспно-радгоспної системи, зрівняльний розподіл землі між селянами за трудовими нормами
2) проведення примусових мобілізацій до Української національної армії
3) жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей)
4) відновлення та легалізація діяльності українських політичних партій
5) тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених
6) денаціоналізація великої промисловості, створення спільних українсько-німецьких підприємств
7) примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення
2. Напередодні нападу на СРСР А. Гітлер заявив:«Що стосується війни на Сході, то, звичайно, вона буде сувора. Але ні на мить не сумніваюсь в успіху. Передусім я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі базу продовольства в Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні...». У якому стратегічному плані було конкретизовано такі заяви нацистського лідера? (один варіант)
А) «Барбаросса»
Б) «Ост»
В) «Цитадель»
Г) «Вісла»
3. 3. Коли з’явився цитований наказ Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР:«Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції... штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Києвом... Зі взяттям Києва нашими військами захоплено… плацдарм на правому березі Дніпра, важливий для вигнання німців з Правобережної України»? (один варіант)
А) серпень 1941 р.
Б) вересень 1942 р.
В) листопад 1943 р.
Г) жовтень 1944 р.
4. Унаслідок Другої світової війни до складу УРСР увійшли українські землі, що у міжвоєнний період (1921–1938 рр.) перебували у складі (один варіант)
А) Польщі, Румунії, Чехословаччини.
Б) Чехословаччини, Литви, Румунії.
В) Німеччини, Польщі, Угорщини.
Г) Литви, Німеччини, Угорщини.
5. Радянсько-німецька війна розпочалась (один варіант)
А) 1 вересня 1939
Б) 17 вересня 1939
В) 22 червня 1941
Г) 30 червня 1941
6. На територію України наступали підрозділи нацистських військ та їх союзників, які були згруповані в групу армій (один варіант)
А) Північ
Б) Центр
В) Захід
Г) Південь
7. Установіть хронологічну послідовність подій. (один варіант)
А. Захоплення Києва нацистами.
Б. Танкова битва на лінії Луцьк – Броди – Рівне – Дубно.
В. Захоплення окупантами Севастополя.
Г. Захоплення Одеси німецькими і румунськими військами.
1) Б; А; В; Г
2) Г; В; Б; А
3) Б; А; Г; В
4) В; Б; Г; А
8. Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями : (один варіант)
1 - Евакуація
2 - Колабораціонізм
3 - Мобілізація
4 - Окупація
А – виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ворога, з театру воєнних дій у тил населення, поранених,полонених, а також матеріальних засобів.
Б – добровільне співробітництво окремих груп чи в населення із загарбниками на територіях окупованих ними країн.
В – переведення збройних сил держави, промисловості,транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан.
Г – установлення радянської влади й проведення відповідних
соціально-економічних перетворень у західноукраїнських
землях.
Д – тимчасове заняття озброєними силами території супротивника.
1) 1Д, 2 А, 3В, 4Б
2) 1А, 2Б, 3В, 4Д
3) 1А, 2Г, 3Б, 4В
4) 1В, 2Г, 3А, 4Д
9. У роки Другої світової війни — один із організаторів партизанського руху, командир путивльського партизанського загону, а потім партизанського з’єднання в Сумській області. 1941-1942 рр. його з’єднання здійснило рейди в тилу ворога територією Сумської, Курської, Орловської і Брянської областей; 1942-1943 рр. — рейд на Правобережну Україну; 1943 р. — Карпатський рейд. (один варіант)
А) О. Сабуров
Б) О. Федоров
В) С. Ковпак
Г) С. Руднєв
10. У серпні 1943 р. на Третьому надзвичайному зборі ОУН його обрали головою бюро проводу ОУН (б) та головним командиром УПА (один варіант)
А) В. Івахів
Б) Д. Клячківський
В) Р. Шухевич
Г) К. Осьмак
11. Коли розпочалися масові розстріли євреїв у Бабиному Яру (один варіант)
А) 19 вересня 1941 р.
Б) 27 вересня 1941 р
В) 29 вересня 1941 р.
Г) 16 жовтня 1941 р.
12. Оберіть поняття, які стосуються радянської течії руху Опору (три варіанти)
А) "рейкова війна"
Б) операція "Концерт"
В) УГВР
Г) ІІІ Надзвичайний збір
Д) "Молода гвардія"
Е) Карпатський рейд
Є) похідні групи
13. Вкажіть дату та місто проголошення цього документа (один варіант)
А) Київ, 10 липня 1941 р.
Б) Станіслав, 10 липня 1941 р.
В) Рівне, 30 червня 1941 р.
Г) Львів, 30 червня 1941 р.
Объяснение:
1. Освіта в Ранньому Середньовіччі.
У Ранньому Середньовіччі більшість дітей не вміли ні писати, ні читати. Казки, легенди й розповіді заміняли книгу та підручник. Бути розумним і тямущим означало мати гарну пам’ять, зберігати в ній знання звичаїв, переказів давнини тощо. В умовах загального політичного та економічного занепаду школи частково збереглися лише при соборах і монастирях. Тут вивчали латинський алфавіт, читання, письмо, основні молитви, а також навчалися співу й участі в богослужінні.
Із виникненням імперії Карла Великого зросла потреба в освічених людях. З’явилися нові школи. Карл Великий писати не вмів, але, на відміну від більшості мирян того часу, міг читати. Він надавав великого значення розвитку освіти. Королівський двір називали «Палацовою академією», оскільки він став прихистком для поетів, філософів, істориків, богословів. Придворний історик так характеризує Карла Великого: «З усіх государів він був найбільш жадібним у пошуках людей тямущих і у спонуканні їх до осягнення мудрості».
З указу Карла Великого 789 р.
Нехай утворюються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співу, лічби й граматики, богослужбові книги в монастирях і єпископствах мають бути виправлені. оскільки часто буває, що дехто, бажаючи молитися Богові, погано молиться за неправильними книгами. І не дозволяйте хлопчикам нашим псувати їх при читанні й письмі.Монастирі й канцелярії світських правителів залишалися центрами використання й розвитку латинської писемності. У монастирських скрипторіях переписувалися книги, і багато монастирів були відомі на весь християнський світ своїми школами переписувачів.
Зрозуміло, що на початку Середньовіччя школи були простими й досить примітивними. Проте у Європі з’явилися мислителі і вчені Григорій Турський, Ісідор Севільський, «батько англійської історії» Беда Високоповажний і багато інших діячів церкви, які сприяли розвитку культури й освіти.
У XIII—XIV ст. у середньовічних містах освічені люди вже не були рідкістю.
Навчальний день починався на світанку й тривав протягом усього світлового дня з перервами на сніданок й обід. Заняття були безперервними протягом усього року. Лекції не проводилися лише на час Великодня, Різдва або П’ятидесятниці (Трійці). Так зароджувалися сучасні канікули.
Центральною фігурою школи був учитель. Як правило, у звичайних школах навчанням займався один наставник, у якого могли бути помічники. Великі міські школи мали двоє-троє вчителів, а класи досягали 60 учнів. Викладачі раділи великим класам, оскільки навчання було платним.
Під час занять учні читали й пояснювали зміст церковних книг. Багато текстів заучували напам’ять. На вечірніх заняттях повторювали те, що вивчили вдень. У XII ст. набув поширення метод французького священика і вчителя Бернара Шартрського, що вважав за необхідне виконувати багато письмових вправ. Його учень згадував: «Вправи зміцнюють пам’ять і загострюють обдарованість, одних він примушував умовляннями, побоями й покараннями повторювати те, що вони слухали».
Для підтримання дисципліни у школах до учнів застосовували тілесні покарання. Іншим управляти великою кількістю школярів протягом багатьох годин занять не вміли. Різка була постійним супутником учителя. Відомі випадки, коли батьки учнів, яких було жорстоко покарано рукою вчителя, зверталися до суду й отримували істотні компенсації.
У XIV—XV ст. у європейських містах з’явилися школи, які утримувалися за рахунок ремісничих цехів, купецьких гільдій або міських рад. Тут навчали письма й лічби, викладання здійснювалося не латиною, а рідною мовою. Наприклад, у 1338 р. у Флоренції працювали шість «купецьких» шкіл із загальною кількістю учнів понад 1000 осіб.