1. У яких роках початку 20 ст. найрозвинутіші галузі промисловості підросійської України металургійну та кам’яновугільну охопила економічна криза?
а) 1900-1903 рр.; б) 1905-1907 рр.; в) 1908-1909 рр.; г) 1910-1912 рр.
2. У якому варіанті правильно перелічено назви промислових центрів, пропущених у твердженні?
На межі 19-20 ст. на українських землях сформувалися великі промислові центри:
1) вугільно-металургійний, 2) залізорудний, 3) марганцевий басейни та Південно-Західний цукробуряковий район.
а) 1) Донецький, 2) Нікопольський, 3) Криворізький;
б) 1) Криворізький, 2) Донецький, 3) Нікопольський;
в) 1) Донецький, 2) Криворізький, 3) Нікопольський;
г) 1) Катеринославський, 2) Криворізький, 3) Полтавський.
3. Яке поняття пропущено в уривку з джерела?
У 1902 р. виник «Продамет» - товариство для реалізації виробів металургійних заводів, ядром якого були підприємства Півдня Росії. «Продамет» реалізовував 75 % листового заліза імперії, а) синдикат; б) картель; в) трест; г) корпорація.
4. Яких явищ у промисловому виробництві початку 20 ст. стосуються наведені візуальні джерела?
а) концентрація виробництва; б) утворення монополій; в) приплив іноземного капіталу; г) спеціалізація районів.
5. Ім’я якого історичного діяча пропущено у фрагменті історичного джерела?
«...Захоплювався українською справою не тільки до глибини своєї щирої душі, а й до глибини своєї кишені. Не маючи дітей, за порадою свого приятеля професора В. Антоновича склав заповіт, по якому все своє майно, що оцінювалося тоді до десяти мільйонів рублів, заповідав у користування своїй дружині, Софії Іванівні, а по її смерті все майно повинно піти на українські справи...» (Є. Чикаленко)
6. Яку назву мала перша політична партія в Наддніпрянській Україні, створена в 1900 р.?
а) Русько-українська радикальна партія (РУРП); б) Українська народна партія (УНП); в) Українська демократична партія (УДП); г) Революційна українська партія (РУП).
7. Завершіть речення.
Першим масовим виступом у збройних силах Російської імперії, першим випадком переходу військової частини на бік революції 1905 р. було повстання а) матросів та солдатів Кронштадтського гарнізону; б) матросів на панцернику «Потьомкін»; в) саперів київського гарнізону; г) матросів на крейсері «Очаків» у Севастополі.
8. Яку назву мала перша українськомовна газета в підросійській Україні, що видавалась у Лубнах на Полтавщині наприкінці 1905 р.?
а) «Хлібороб»; б) «Рада»; в) «Громадська думка»; г) «Український вісник».
9. Хто був видавцем зображеної на ілюстрації єдиної щоденної українськомовної громадсько-політичної газети в підросійській Україні (1906-1914)?
а) Борис Грінченко; б) Євген Чикаленко; в) Володимир Винниченко; г) Симон Петлюра.
10. У якому варіанті всі слова стосуються «справи Бейліса»?
а) Андрій Ющинський, циркуляр Столипіна ти»:
б) «Клуб російських націоналістів», Дмитро Донцов, сепаратизм; в) Кривава неділя, Петро Шмідт, часопис «Гасло»; г) антисемітизм, чорносотенні організації, суд присяжних.
11. Куди був спрямований міграційний потік українців з підросійської України у зв’язку з проведенням Столипінської аграрної реформи?
а) Канада та Сполучені Штати Америки; б) Сибір і Далекий Схід; в) Італія, Греція, Іспанія; г) Бразилія та Аргентина.
12. Як називається організація, про яку йдеться в спогадах Є. Чикаленка?
«Після довгих нарад, обмірковувань вирішили ми 1908 року відновити давню безпартійну загальну організацію, що існувала від 1897 до 1904 року, але тепер уже під назвою без усякої програми, лиш на платформі федеративного устрою Росії та автономії України, у яке увійшли ті самі громади, що входили в Демократично-радикальну партію, і яке дожило до революції 1917 року».
а та»; б) Товариство українських поступовців (ТУП); в) Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ); г) Український соціал-демократичний союз - «Спілка».
13. Доповніть твердження.
У грудні 1905 р. РУП перестала існувати офіційно. Група рупівців, яка обстоювала організаційно-політичну самостійність і до керівного складу якої належали В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, створила а) Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП); б) Українську соціал-демократичну організацію («Спілка»); в) Українську демократично-радикальну партію (УДРП); г) Українську національно-демократичну партію (УНДП).
14. Коли в сатиричному журналі «Шершень» було опубліковано зображену карикатуру?
а) 1900-1901 рр.; б) 1903-1904 рр.; в) 1904-1905 рр.; г) 1906-1907 рр.
15. Завершіть речення.
Суть аграрної реформи П. Столипіна полягала у а) поверненні селянам відрізків; б) конфіскації частини земель поміщиків для роздачі селянам; в) наданні селянам права на вихід з общини з наділом; г) поверненні селянам викупних платежів; д) проведенні переселенської політики.
Зв'язки українців з литовцями і поляками, а через них із Західною Європою істотно вплинули на соціальний та економічний розвиток України.
Річ Посполита була найбільшою державою тогочасної Західної Європи з населенням 7,5 млн. і загальною площею 815 тис. кв. км. Поляки заселяли лише 180 тис. кв. км цієї території і становили майже половину її населення. Кількість українців, які жили на цій території, не перевищувала 2 млн.
Водночас із заходу через Польщу і Литву на Україну почала поширюватися система станової організації суспільства. На відміну від класів, які уособлювали економічний статус певних соціальних груп, стани виникали на основі визначених законом прав, привілеїв та обов'язків. Спочатку правові відмінності між станами не були чітко визначені, і люди могли переходити з одного стану до іншого. Та згодом цей поділ стає спадковим.
Найвищим станом вважалася шляхта. В Україні до неї належало майже 30 найбагатших князівських родів, які походили від суверенних колись князів із династії Рюриковичів і Гедиміновичів: Острозькі, Сангушки, Чарторийські, Вишневецькі, Заславські та ін. До шляхти належали також багаті нащадки бояр київського періоду, які мали маєтки з 10-15 сіл. Шляхтичів, які належали до найвищої верстви, називали магнатами.
Дрібна шляхта складалася з підданих, які дістали свій статус на службі в кавалерії, охороняючи замки чи кордони. їхніх земель вистачало тільки на те, щоб утримувати сім'ю. Загалом українська шляхта становила 5% усього населення.
Польські королі дбали про зміцнення могутності польської шляхти і постійно (у 1387, 1413, 1430, 1434 та інших роках) надавали їй нові привілеї.
Наприкінці XV - на початку XVI ст. шляхта підпорядкувала собі місцеві зібрання - сеймики, а пізніше й загальний сейм Речі Посполитої, якому належала найвища економічна влада у країні. У 1505 р. польський сейм прийняв закон, згідно з яким королю заборонялося без згоди шляхти видавати закони. Після смерті останнього представника династії Ягеллонів (1573) шляхта дістала право обирати короля і визначати його прерогативи.
Польська шляхта наступала також на права міст. Спочатку в 1505 р. міста було позбавлено права голосу в сеймі. Щоб забезпечити собі більший прибуток, шляхта в 1565 р. заборонила місцевим купцям купувати товари за кордоном. Іноземні купці почали торгувати безпосередньо зі шляхтою. Водночас сейм звільнив шляхту від мита. Натомість українська шляхта, щоб мати такі права, повинна була переймати польські звичаї і навіть змінювати власну православну віру, оскільки польські закони передбачали, що особа, яка приймає католицизм, автоматично набуває рівних з польською шляхтою прав. На цей шлях стало багато українських панів.
У тогочасних українських містах проживало до 15% усього населення. Багато міст мали Магдебурзьке право (у німецькому місті Магдебурзі вперше було організовано самоуправління).
У 1356 р. Магдебурзьке право дістав Львів, згодом - Кам'янець-Подільський (1374 р.), Луцьк (1432 р.), Київ (1497 р.). Зазвичай у місті управляло 40-50 багатих патриціанських родин. А більшість населення міста становили пересічні робітники, ремісники, права яких були дуже обмежені. Середні городяни складалися з купців і торгівців. Жителі міста належали до стану міщан. Майже 80% населення України становили селяни, які були по суті повністю безправними.
До середини XVI ст. в Україні остаточно встановлюється кріпосне право. Феодали позбавляють селян їхніх громадянських прав.
У 1447 р. селян було позбавлено права на суд, тобто феодали могли втручатися в особисте життя селян. Феодали також змушували селян користуватися за плату панськими млинами і шинками.
Наступним обмеженням прав селян була заборона на їх переселення. Згідно з рішенням сейму в 1496 р. право вийти із села мав лише один селянин, а на службу або на навчання селянин міг піти тільки з дозволу пана. А в 1505 р. сейм ухвалив рішення, згідно з яким селяни взагалі не мали права переселятися без дозволу пана.
В Україні інтенсивно розвивалося велике феодальне землеволодіння: магнатське, шляхетське, церковне. У зв'язку з тим, що на початку XVI ст. у багатьох країнах Європи підвищився попит на продовольство, феодали в Україні почали перетворювати свої володіння на комерційно спрямовані господарства, що називалися фільварками.
З 1557 р. фільварок стає основою магнатського господарства. Селянські землі включалися у феодальні володіння. Право на землеволодіння визнавалося тільки за шляхтою і церквою. Селяни повинні були працювати на панському полі. Така робота називалася панщиною. Якщо у XV ст. панщина становила лише 14 днів на рік, то на середину XVI ст. - два-три дні на тиждень. Окрім панщини селяни повинні були виконувати для пана й інші роботи.
Дре́вний Восто́к — историографический термин для обозначения совокупности очень далёких по географическим и хозяйственным условиям областей, оседлых и кочевых народов, существовавших в период истории, который хронологически и генетически предшествовал эллинизму и христианству[1]. В рамках понятия «Древний Восток» включаются государства Северо-восточной Африки и Передней Азии (в том числе Древний Ближний Восток), а также государства и народы Средней, Южной и Восточной Азии (в том числе древняя Индия и древний Китай).
Объяснение: