1. Согласно Манифесту о вольности дворянства срок обязательной службы
1) был сокращен до 25 лет 2) был отменен
3) остался прежним 4) стал бе Результатом школьной реформы Екатерины II явилось
1) открытие Академии наук
2) обязательное начальное образование
3) открытие Смольного института
4) открытие Московского университета
3. Одна из повинностей зависимых крестьян
1) пожилое 2) десятина
3) порука 4) барщина
4. В период царствования Анны Иоанновны появились
1) Верховный тайный совет 2) земства
3) коллегии 4) Канцелярия
5. Высшим правительственным учреждением в XVIII веке был созданным Петром I:
1) Верховный тайный совет 3) Синод
2) Сенат 4) коллегии
6. Основная масса населения России XVIII века принадлежала к сословию:
1) дворян 2) крестьян 3) казачества 4) горожан
7. Политика абсолютизма» характеризуется
1) борьбой с дворянством 2) закрепощением крестьян
3) усилением власть императора 4) созданием вольных типографий
8. Закон о престолонаследии устанавливал:
1) наказание за оскорбление императорской власти
2) ограничение власти императора
3) право императора назначать наследника по своему усмотрению
4) право на престол только наследников мужского пола
9. Одна из повинностей зависимых крестьян:
1) пожилое 2) десятина
3) порука 4) барщина
10. Петр I ввел деление территории страны на:
1) области 2) губернии 3) уезды 4) воеводства
11.. Главным итогом реформ Петра I во внутренней политике стало:
1) упразднение боярства
2) создание «регулярного» государства
3) рас западной культуры
4) создание новых мануфактур
12. Основная масса населения России XVII века принадлежала к сословию:
1) дворян 2) крестьян
3) казачества 4) горожан
13. В 1709 году произошло событие:
1) взятие Измаила 3) Полтавская битва
2) присоединение Северного Причерноморья к России 4) Чесменское сражение
14. Политика абсолютизма» в экономике это –
1) создание мануфактур
2) свобода предпринимательства
3) повышение таможенных пошлин
4) снижение повинностей для крестьян
Часть Б
В.1. Установите последовательность пребывания на российском престоле монархов:
А) Анна Иоанновна 2) Иван Антонович
3) Екатерина I 4) Петр Федорович
В2. Установите соответствие между категориями крестьян и их определениями
КАТЕГОРИИ КРЕСТЬЯН ОПРЕДЕЛЕНИЕ
А) приписные 1) обеспечивавшие императорские резиденции
Б) помещичьи 2) принадлежащие членам императорской семьи
В) посессионные 3) крепостные мануфактур
Г) дворцовые 4) обязанные отрабатывать на мануфактурах
5) крепостные частновладельческие
Іва́н Скоропа́дський (1646 — 14 липня 1722) — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представник козацького роду Скоропадських. Старший син Іллі Скоропадського. Генеральний бунчужний (1698-1699), генеральний осавул (1701-1706), стародубський полковник (1706-1708). Гетьман Глухівського періоду в історії України. Після переходу Мазепи на бік шведів, призначений головою Гетьманщини з волі московського царя Петра І. Безуспішно намагався протистояти московським планам ліквідації козацької автономії.
За усними переказами, Іван Скоропадський був знавцем кулінарного мистецтва. У повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» Тарас Шевченко назвав йоРодом з Умані. Добре навчався у Києво-Могилянській академії.
У 1674 році, після зруйнування Умані, Іван Скоропадський переселився на Лівобережну Україну, де був військовим канцеляристом у гетьмана Івана Самойловича (1675—1676), чернігівським полковим писарем (1681—1694); 1698 генеральним бунчужним, 1701 генеральним осавулом (другим). Розумна й тактовна людина, Скоропадський не раз виконував важливі дипломатичні місії гетьмана Івана Самойловича (до Московії 1675 і 1676, до Кримського ханства 1681) й Івана Мазепи (до Речі Посполитої 1690, до Московії 1693 і 1696, до Січі 1703).го «вигадником борщів»
Підсумок
У важких умовах свого часу Скоропадський робив усе, що міг, аби боронити права української держави та інтереси її населення. Скоропадський коректно ставився до свого попередника і навіть у своїх універсалах уникав офіційної російської термінології щодо «изменника» Мазепи (вважав її блюзнірською). Натомість називав його звичайним «бувшим гетьманом» або «нашим антецесором». Скоропадський протестував проти московських утисків, загарбань і здирств (навіть всесильного Олександра Меншикова), був проти утворення Малоросійської колегії. Звичайно, всі ці заходи Скоропадського не могли вплинути на Петра І, який, всупереч своїм урочистим обіцянкам зберігати автономні права України, у критичний момент переходу Мазепи на бік Швеції вирішив ліквідувати гетьманський устрій.
У колах української мазепинської еміграції ім'я і пам'ять Скоропадського завжди залишалися чистими (екзильний гетьман Пилип Орлик згадував у своєму «Діяріюші» його як свого «великого й любого приятеля»). Іван Скоропадський помер 3. (14) 7. 1722 і був похований у Гамаліївському монастирі м. Глухова.
Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамаліївського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток Чернігівського Єлецького монастиря. Був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала Києво-Печерська лавра. Іван Скоропадський опікується створенням нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку XVIII ст. були видані книги Іоанна Максимовича, зокрема «Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви». Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.
нам це теж задавали
С одной стороны - да, а с другой...
Если вспомнить, что крепостное право ещё существовало в тех же немецких государствах (Пруссия и Австрия), а рабство вовсю процветало в США, то следует вопрос, а все ли так угрюмо? Первую жд построят лишь в 1830-е годы, поэтому состояние дорог было таким же как в Европе, разве что густотой не отличалось, но сравните просторы страны с европейскими и вопрос отпадёт. Всевластие бюрократии? Хм... утверждение весьма спорное, т.к. натыкается на довод об "самодержавии". Так у нас власть бюрократов или все-таки царь-самодержец? А если царь такой самодержавный, то как он мог свою власть подтвердить если у него "плохое состояние путей сообщения"? Стало быть 100 км от столицы и все? Каждый барин сам себе на уме?
Объяснение:
Противоречивый вопрос... ответа однозначного дать нельзя. Хотя... дорого власть за эту противоречивость поплатился... сначала Крымская, потом Японская... а там и до Первой мировой рукой подать...
А ведь как блестяще начинался 19 век... ммм!