1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?
1.1. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що піднеслося
понад хлопа, – чи то шляхта, чи міщани, — все те за польських часів зробилося поляком; за
Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руській народності лиша-
лися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священики. Вищі духовні особи,
Єпископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині. Цікава річ, що в перших
50 літах австрійського панування польська мова серед галицького духовенства, навіть у мен-
ших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж за часів Польської держави. Так само
йті міщанські родини, що в початку австрійського панування ще були лишилися при рущині,
до 1820 року майже зовсім спольщилися» (І. Франко).
1.2. «Найновіший, однак, твір малоросійської літератури, який дійсно можна рекомендувати кож-
ному любителю слов'янської літератури, особливо філологам і граматикам, насамперед ради
пізнання тієї мови, якою розмовляє більше мільйона слов'ян, є надрукований тут, у Буді,
1837 р. під назвою "Русалка Дністрова". Це перша книга, написана простою народною мало-
російською мовою і надрукована нашими гражданськими буквами» (П. Павлович, редактор
часопису «Србскій народний листъ»).
1.3. «...В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство Головну
руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній єпископ (onic-
ля митрополит) Григорій Яхимович. З'явився тоді перший руський часопис "Зоря Галицька
а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича з'їхалися у Львові
руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського письменства, і заснува-
ли товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати книжки для просвіти народу»
(К. Левицький).​

Сельское хозяйство

- увеличивается помещичье и старшинское землевладение.

- появляются две новые формы землевладения: наследственное и ранговое.

- увеличивается урожайность за счет расширения ассортимента сельхозкультур.

- углубление специализации отдельных районов.

Промышленность

- происходит становление мануфактурного производства (этому реформы Петра І).

- появляются первые мануфактуры по производству стекла, в железнорудной промышленности.

Выводы:Таким образом, на протяжении первого этапа национально-освободительной революции образуется казацкое государство – Гетманщина, которое продолжает традиции Киевской Руси.

Вследствие Гражданской войны, территориального раскола Украины национально-освободительная революция потерпела поражение, а из-за реакционной политики царского самодержавия украинский народ потерял элементы государственности, которые формировались и утверждались в предыдущих столетиях. Начинается новый этап, который вошел в историю под названием «Украинские земли в составе Российской и Австрийской империй».

Семилетняя война проходила в период с 1756 по 1763 годы. В данном военном конфликте участвовали две коалиции: первая коалиция состояла из Австрии, Франции, Испании, Саксония и Швеция, а во второй коалиции были Пруссия, Португалия и Великобритания.

Почему в войне была Россия? У нее были причины, она не хотела, чтобы Пруссия была мощным и авторитетным государством, не хотела, чтобы Пруссия и Австрия объединяли свои силы с Францией и Швецией. Россия не ожидала никаких выгод и не получила никаких результатов.  

Другими причинами завязки войны были:

1) Франция и Великобритания боролись за колонии, за территории влияния.

2) Австрия и Пруссия боролись против друг друга за гегемонию в Центральной и Восточной Европе.

3) Австрия и Пруссия разорвали дипломатические отношения.

4) Россия вступила в австро-французскую коалицию, чтобы не допустить победы англо-прусской коалиции.