1.праивльно поєднано всі числівники з іменниками в рядку а)два пиріжки,дві третіх кілометри,четверо дівчатб)троє парт,з першим вересням,півтори літрив)сім школярів,семеро учнів,чотири професори ,г)півтора години, двадцять чотири дня,три
Місцем скликання спочатку обрали м. Анкіру в Галатії, але потім була обрана м. Нікея — місто, що розташовувався недалеко від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.
У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно 6-а частина вселенського єпископату.
На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського і Євсевія Кесарійського.
Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Олександром Олександрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордувійського, який, прибувши до м. Олександрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору
В Спарте преобладало обычное право. Здесь очень долго сохранялась на землю. Общинная земля делилась на наделы, которые нельзя было отчуждать. В то же время признавалось право передачи земельных участков по наследству. Наследование по завещанию отсутствовало. С 4 века до нашей эры стало допускаться дарение и завещание домов и земельных участков. Продажа не допускалась, однако дарение открывало возможность для перехода имущества из рук в руки. Право собственности на движимое имущество ограничивалось личным пользованием. Запрещался обмен, торговля приобретение предметов роскоши. Рабы являлись коллективной собственностью.
Місцем скликання спочатку обрали м. Анкіру в Галатії, але потім була обрана м. Нікея — місто, що розташовувався недалеко від імператорської резиденції. У місті знаходився імператорський палац, який надали для засідань і розміщення його учасників. Єпископи повинні були з'їхатися до Нікеї на 20 травня 325 року. Але офіційно імператор відкрив засідання собору лише 14 червня, а вже 25 серпня 325 року собор був закритий.
У той час на Сході було близько 1000 єпископських кафедр і близько 800 — на Заході. Таким чином, на соборі була присутня приблизно 6-а частина вселенського єпископату.
На соборі був присутній імператор як слухач. За свідченням Євсевія Кесарійського імператор діяв як «примиритель». Дослідники назвали «головою» собору Осію Кордубського, який у списках учасників собору значився на 1-му місці; висловлювалися також припущення про головування Євстафія Антіохійського і Євсевія Кесарійського.
Євсевій вказував, що імператор Костянтин був розчарований церковною боротьбою на Сході між Олександром Олександрійським й Арієм, і в посланні до них запропонував своє посередництво. У ньому він пропонував залишити цю суперечку. Подавачем цього листа імператор обрав єпископа Осію Кордувійського, який, прибувши до м. Олександрії, зрозумів, що питання насправді вимагає серйозного підходу до його вирішення. Оскільки на той час вимагало рішення також і питання про обчислення пасхалій, було прийнято рішення про проведення Вселенського собору
В Спарте преобладало обычное право. Здесь очень долго сохранялась на землю. Общинная земля делилась на наделы, которые нельзя было отчуждать. В то же время признавалось право передачи земельных участков по наследству. Наследование по завещанию отсутствовало. С 4 века до нашей эры стало допускаться дарение и завещание домов и земельных участков. Продажа не допускалась, однако дарение открывало возможность для перехода имущества из рук в руки. Право собственности на движимое имущество ограничивалось личным пользованием. Запрещался обмен, торговля приобретение предметов роскоши. Рабы являлись коллективной собственностью.