1.Пользовались массивными каменными орудиями труда 2)Свои поселенияя распологали по берегам рек

3) Им был присущ культ коллесниц

4)Первыми приручили лошадь

т5) У них появилась частная собственность на скот

6)Жили не большими группами по 20-30 человек

7) Хорошо было развито ювелирное дело

8) умерших своих сжигали

9)появились индивидуальные захоронения

10)занимались охотой и собирательством
это если что про культуры Казахстана
​

Відповідь:

Впродовж тисячі років після падіння Риму (500-1500 рр.) християнська Церква була єдиним духовним та релігійним монополістом в межах Європейського континенту. Поступово здобуваючи свій авторитет, Церква, вже як суспільна та політична організація, ідеологічно змінила пріоритети в усіх сферах суспільної діяльності, впроваджуючи власну концепцію морально-етичних норм.

Характерна ознака західноєвропейської середньовічної цивілізації полягає в тому, що релігія є домінуючим чинником розвитку суспільства. Протягом середніх століть відбулася остаточна християнізація Європи. Почався цей процес у районах Середземномор'я. В IV-V століттях у результаті економічних, політичних, культурних розходжень західна римська імперія й східна римська імперія мають свої відмінності.

Але ці відмінності різко загострилися й виявилися в ІХ - Х століттях. В 1054 році остаточно відбувся розкол церков, що одержав назву схизма. Церкви розкололися на католицьку й православну. Відповідно і Європа розкололася по конфесіональній ознаці. Західна, північна, центральна Європа пішла за Римом. Європа стала католицькою. Південно-східна, східна Європа пішла за Константинополем.

В католицькій церкві з самого початку зложилася жорстка централізація влади. Величезний вплив у ній належав римському єпископові. Який одержав починаючи з V століття найменування "папа". Рим вважався містом апостола Петра. Який був хоронителем ключів від раю. Римський папа привласнив собі право бути приймачем апостола Петра. Землі папи ставали вотчиною святого Петра. В VIII столітті утворилася папська держава. У цю державу ввійшла римська область.

Пояснення:

Грецкие орехи, или Как воспитывали девочек в Древней Греции Незадолго до конкурсных уроков Оксана Филинкова вдруг изменила тему занятия. Вездесущая "Пеликант-дейли" - ежедневная газета пресс-центра конкурса "Учитель года-96" - написала об этом с явным сожалением. Прежняя тема - "Бывают странные сближения..." - звучала и романтично, и загадочно. "Физкультура с таким названием? Почему? Откуда строчка? О чем урок?" - Оксану засыпали вопросами еще до начала конкурсного марафона. И она сделала другой выбор.Новая тема имела четкую формулировку. Она звала за собой в Элладу, к афинянам и спартанцам, и называлась "Физическое воспитание в Древней Греции". Физкультура переплеталась с историей.Сплошные "н"Однако перемена темы принесла неожиданную проблему. Пропали... грецкие орехи, которые требовались Оксане в конце урока. Продавщицы в магазинах только руками разводили и вместо грецких предлагали либо арахис, либо фундук. Кто бы мог подумать, что с орехами возникнут проблемы? В жизни всегда найдется место трудностям. Но для того они и существуют, чтобы их умели преодолевать. Этому качеству отец учил Оксану с детства. Зимой ни одни выходные не обходились без лыжных походов. Папа воспитывал в ней силу, выносливость, целеустремленность. Мама к физическому воспитанию добавила духовную утонченность, отдала дочь в хореографию, научила ценить и любить музыку. Так в результате слияния дорийских и ионийских традиций Оксана выросла и стала... учительницей.