1 Польські й російські поміщики у другій половині ХІХ ст. переважали: а. у Східній Галичині
б. на Правобережжі
в. на Лівобережжі
г. на півдні Україні
2 Російський цар Олександр ІІ хотів провести аграрну реформу:
а. не міг проводити, оскільки він помер
б. “згори”
в. не хотів проводити реформу
г. “знизу”
3 Серед запропонованих прізвищ вберіть те, чиє пов’язане із розвитком слов’янознавства в Харківському університеті в першій половині ХІХ ст.:
а. Г.Сковорода
б. М.Костомаров
в. І.Срезнєвський
г. І.Котляревськ
4 Вкажіть, хто надавав позику при викупі селянських наділів під час аграрної реформи:
а. держава
б. поміщики
в. позика не надавалася
г. селяни
5 Назвіть програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства:
а. “Конституція”
б. “Любов до істини”
в. “Закон Божий”
г. “Руська правда”
Відповідь:
Пояснення:Не задовольняючись тиском на нейтральні держави, Англія ужила виняткових заходів, намагаючись задушити Французьку республіку голодом. Інструкцією, даної 8 червня англійському флоту, англійським кораблям пропонувалося захоплювати всяке судно, незалежно від прапора, що направляється у французькі порти. Оголошення подібного роду блокади зовсім суперечило сталому міжнародному праву і торкалося насущних інтересів ряду нейтральних держав Сполучених Штатів Америки, Швеції, Данії. Данія, зокрема, все ще намагаючись відігравати роль великої морської держави, категорично відкинула англійські домагання, і міністр закордонних справ Бернсторф заявив, що датський уряд мало цікавить, що "нейтралітет Данії більш корисний однієї з воюючих країн, ніж інший".
Надзвичайно небезпечною зброєю, застосованою Англією, були шпигунство і диверсії в боротьбі з революцією у Франції, була організація найширшої служби розвідки і провокації. Буквально вся Франція кишіла англійськими агентами, якими дуже охоче ставали переслідувані дворяни, священики й інші представники кіл, що панували, до революції. Шкода, завданої діяльністю цих агентів, була винятковою. Вони не тільки збирали і перепроваджували секретні матеріали, але і були організаторами різних безладь, підбурювань, заколотів.На Сході Катерина II енергійно здійснювала свої плани у відношенні Туреччини і Польщі. Нескінченно ворожа французької революції, вона вважала невигідним передчасне пряме втручання в західноєвропейські справи і прагнула в максимальному ступені використовувати переваги, що створювала для неї війна. Тому цілком прав був Робесп’єр, коли відзначав, що "у той час, коли ворогуючі з нею держави розбиваються об стрімчак Французької республіки імператриця Росії береже свої сили і множить свої ресурси... Вона сподівається дочекатися моменту, коли зможе диктувати закони Європі й принаймні Пруссії й Австрії".