1. подготовьте рассказ по следующим вопросам: 1) образование литовского государства 2) правители и их политика 3) роль руси в - литовском государстве 4) поворот литвы к польше и его последствия для руси. 2. причины образования централизованных государств в западной европе.
1. ВПРАВА «ДОСЛІДНИЦЬКА ШКАЛА ЧАСУ»
Протягом роботи з навчальною темою ви досліджували особливості праці істориків та ознайомлювалися з біографіями видатних дослідників історії України. Пропонуємо перевірити, як добре ви засвоїли навчальний матеріал.
Для цього назвіть імена та розташуйте портрети відомих дослідників історії України на шкалі часу, попередньо здійснивши необхідні позначення (виконайте завдання усно або в зошиті).
2. ЗАКОДОВАНИЙ ЛИСТ
Ми отримали закодованого листа: усі імена, назви та числа переплуталися. Розгадайте анаграми, запишіть відповіді в зошит й утворіть за до стрілок логічні пари.
3. ПРО ІСТОРИКІВ ХУДОЖНІМ СЛОВОМ
Уміння влучно висловлювати думку — запорука успішного спілкування з іншими людьми. Трошки більш ніж сто років тому американська поетеса Аделаїда Крепсі, яка дуже любила японську культуру, винайшла особливий вид поезії — сенкан.
Пізнавально й цікаво
Сенкан — це неримований п’ятирядковий вірш, що складається з одинадцяти слів. Він пишеться за таким планом:
1. Іменник (тема).
2. Два прикметники (яке воно?).
3. Три дієслова (що воно робить?).
4. Фраза-висновок із чотирьох слів.
5. Іменник-синонім до теми, або ж слово-асоціація до теми.
Пропонуємо, як приклад, сенкан про Геродота, укладений школярем.
Геродот
Розумний
Мандрував, вивчав, записував
Прагнув зберегти пам’ять про минуле
Батько історії
Спробуйте скласти сенкан про іншу історичну особу.
4. ГОСТИНИ У КВІНТИЛІАНА
Уявімо, що ви мрієте стати істориком.
Спробуйте переконати своїх членів родини, друзів, що праця історика надзвичайно потрібна суспільству. Для того, щоб ваша промова звучала переконливіше, скористайтеся порадою античного вченого й оратора Марка Фабія Квінтиліана.
Своїм учням він радив, будуючи висловлювання, намагатися відповісти на запитання: Хто? Що? Де? Коли? Чим? Як? Чому?
Діємо: практичні завдання
1. Користуючись порадами Квінтиліана, підготуйте виступ про важливість праці історика.
2. Виступіть як оратор перед товаришами чи членами родини. Під час промови скористайтеся порадами Аристотеля: звертайте увагу на стиль промови, емоції, свою позу (як ви будете стояти).
Объяснение:
Кубань, в силу особенностей своего исторического развития, является уникальным регионом, где на протяжении двух веков взаимодействовали, взаимопроникали и формировались в одно целое элементы культур южнорусских, восточно-украинских и других местных народов.
Большая часть современных казачьих поселений Кубани возникла в конце XVIII и в течение XIX вв. при освоении новых земель. Черноморские станицы (северная и северо-западная часть края) заселялись в основном украинским населением, а линейные станицы (восток и юго-восток края) – русским населением.
Черноморские казаки располагали свои курени вблизи степных речек, которые застраивались прямыми и широкими улицами с центральной площадью и церковью посредине. Селения окружались рвом и земляным валом. С 1809 г. курени стали называться куренными селениями, а с 1842 г. – станицами, как и в других казачьих войсках России. Линейные станицы не отличались строгой планировкой.
Домостроение – важный элемент традиционной народной культуры, при закладке и строительстве жилья были специальные обряды. После окончания строительных работ хозяева устраивали угощение, приглашались на новоселье участники строительства.
Внутренне убранство казачьей хаты – интерьер кубанского жилища был в основном одинаков во всех районах Кубани. В хате находились две комнаты (великая и малая). В малой находились печь, длинные деревянные лавки, стол. В великой комнате стояла мебель на заказ: шкаф для посуды, сундук, комод для белья. Центральным местом в хате был «Красный угол» – «Божница». «Божница» украшалась вышитым рушником и бумажными цветами вокруг иконы. В «божнице» сохраняли предметы, имеющие священные или обрядные значения.
Также в станицах строились хаты в украинской или южнорусской традиции. Они были глинобитными или саманными, крыши – четырехскатные под камышом или соломой. В линейных станицах жилища чаще всего – деревянные.