1)почему царские власти в беларуси не доверяли местному дворянства и делили его на "поляков" и ""? 2)представьте себя на месте крепостного крестьянина, который получил личную свободу. какие условия освобождения от крепостной зависимости вызвали бы ваше недовольство? свой ответ обоснуйте. 3)можно ли охарактеризовать реформу 1861г. как антикрепостническую? свой ответ обоснуйте.4)что стало основной причиной восстания 1863-1864гг.? какие слои населения оказали наибольшую поддержку восстанию?
Объяснение:
ВАЛЛЕНШТЕЙН АЛЬБРЕХТ ВЕНЦЕЛЬ ЕВСЕВИЙ - генералиссимус, главнокомандующий войсками Священной Римской империи в Тридцатилетнюю войну.
Дворянин; из семьи протестантов. Военную службу начал в 1604 году в имперской армии в Венгрии. В 1606 году по карьерным соображениям перешёл в католицизм.
Отличился в войнах против Турции (1606 год), Венеции (1617 год), Венгрии (1621 год), при подавлении Чешского восстания 1618-1620 годов.
Благодаря двум выгодным бракам, а также скупке и захвату земель, конфискованных в Чехии, приобрёл огромные земельные владения.
В 1625 году получил от императора Фердинанда II Габсбурга титул герцога Фридландского.
В 1625 году назначен имперским главнокомандующим, получил право сформировать на собственные средства 40–50-тысячную наёмную армию (в дальнейшем содержалась за счёт беспощадных реквизиций).
В апреле 1626 года во главе этой армии нанёс поражение войскам Протестантской унии под команд. Э. Мансфельда. В 1629 году принудил к сепаратному миру датского короля Кристиана IV.
Военые успехи Валленштейна использовал для обогащения и укрепления личной власти.
Пытался проводить самостоятоятельную германскую политику, играя на противоречиях внутри Католической лиги 1609 года. Глава последней Максимилиан Баварский добился на Регенсбургском съезде имперских князей (1630 год) отставки Валленштейна с поста главнокомандующего.
Однако перед лицом нарастания военной угрозы со стороны Швеции император в 1632 году вернул Валленштейна на прежний пост и расширил его полномочия. Валленштайн сформировал новую 40-тысячную армию и двинул её против шведов. 16 ноября 1632 года в сражении при Лютцене шведские войска, несмотря на гибель короля Густава II Адольфа, нанесли поражение армии Валленштейну. Оказавшись после этого поражения в опале, он вступил в тайные переговоры со шведами.
В январе 1634 года был обвинён в измене, отстранён от командования и лишён всех владений и званий. При попытке вместе с верными ему офицерами перейти на сторону шведов был убит заговорщиками из своего ближайшего окружения.
Військове мистецтво козаків
Передумови створення військової організації козацтва:
• поява у степовій зоні України угодників, а також втікачів від панського гноблення;
• створення укріплених зимівників і необхідність їх захисту;
• постійна загроза нападу з боку кримських татар;
• необхідність збройного захисту колонізованих земель від військового наступу державної адміністрації Польщі та Литви.
Запорожці створили військову організацію. Запорозьке військо формувалося на добровільних засадах, новобранців упродовж кількох років навчали досвідчені вояки.
• Славилася козацька піхота — найбільш боєздатна в Європі. Піхотинці шикувалися у три шеренги: перша — стріляла, друга — подавала рушниці, третя — заряджала їх.
• Добре організованою в козаків була оборона табору — укріплення з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою ланцюгами возів, усередині якого знаходилося козацьке військо.
• Козацька кіннота була нечисленною. Наступала півколом і, таким чином, атакувала ворога не лише з фронту, а й із флангів.
• Успішно діяла козацька артилерія, вогонь якої підтримував дії піхоти.
• Була організована козацька розвідка — розвідувальна служба, що збирала інформацію про ворога в його володіннях. На підставі повідомлень розвідників розроблялися плани козацьких походів.
• Постійно діяли козацькі вартові — сторожова служба. Спеціальні підрозділи несли вартову службу в степу, де пролягали татарські шляхи, і в разі небезпеки повідомляли про неї за до системи димової сигналізації.
• Козацький флот складали морські та річкові човни — чайки.
Козацькі чайки — судна завдовжки 15-20 м, завширшки 3-6 м, заввишки до 4 м, мали від 20 до 40 пар весел, два керма (кормове й носове); рухалися як на веслах, так і за до вітрил.
Наприкінці XVII ст. на кожну чайку витрачалося, крім дерева, 210 кг заліза, 2 бочки смоли, 50 кг клоччя, 140 м полотна на вітрила. Вміщували чайки по 50-70 козаків зі зброєю, кілька гармат (кожна вагою 96 кг).
Объяснение: