1. Племена франков по своему происхождению были 1) славянами 2) германцами 3) африканцами 4) галлами 2. В каком году франки захватили Галлию? 1) 476 год 2) 486 год 3) 500 год 4) 732 год 3. Майордом это 1) назначенный королём наместник для управления одной из захваченных франками земель 2) управляющий королев- ским дворцом 3) наследный принц франкского королевства 4) лицо, которое получило земельный надел от короля за службу в войске 4. Соотнесите ИСТОРИЧЕСКИЕ ДЕЯТЕЛИ Роль в исторических слбытиях А) Хлодвиг 1) основатель династии Каролингов Б) Карл Мартелл 2) первый король франкского государства В) Пипин Короткий 3) папа Римский, во времена которого лангобарды вторглись в Италию 4) майордом, который нанёс сокрушительное поражение войску арабов 5. Когда Хлодвиг стал королём франков? 1) в начале 5 века 2) в середине 5 века 3) в конце 5 века 4) в начале 6 века 6. Карл Мартелл это 1) основатель династии Каролингов 2) первый король франкского государства 3) папа Римский, во времена которого лангобарды вторглись в Италию 4) майордом, который нанёс сокрушительное поражение войску арабов 7. Соотнесите ИСТОРИЧЕСКИЕ ТЕРМИНЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ТЕРМИНОВ А) граф 1) лицо, которое получило земельный надел от короля за службу в войске Б) феодал 2) назначенный королём наместник для управления одной из захваченных франками земель В) майордом 3) управляющий королевским дворцом 4) наследный принц франкского королевства 8. Кого называли «духовенством»: а) язычников б) служителей христианской церкви в) племена франков г) римлян 9. На каком языке читались молитвы в западной церкви: а) греческом б) немецком в ) латинском г) английском 10. Кто создавал монастыри: а) монахи б) миряне в) священники г) короли
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
Казахско-джунгарские войны — серия военных действий между Казахскими жузами и Джунгарским ханством, продлившаяся с XVII до середины XVIII века. Стратегической целью джунгар являлось увеличение территорий для кочевья путём присоединения соседних земель Казахского ханства[3]. Джунгары представляли военную опасность не только для казахов, но и для Средней и Центральной Азии, а также для Российской империи[источник не указан 1328 дней]. Впоследствии Джунгарию ослабили междоусобные войны, конец Джунгарскому ханству положила Третья ойратско-маньчжурская война (1755—1759) с китайской империей