1. План ГОЕЛРО - це план індустріалізації:
а) так; б) ні;
2. В 20-30-ті роки Північна Буковина входила до складу Румунії:
а)так; б) ні;
3. Другий п’ятирічний план був розрахований на 1933-1937 рр.:
а) так; б) ні;
4. Яка з цих подій відбулася раніше?
а) Татарбунарське повстання; б) створення ОУН;
5. Яка з цих подій відбулася раніше?
а) судовий процес над «Спілкою визволення України»;
б) перехід до політики суцільної колективізації;
ІІ рівень (кожна правильна відповідь – )
1.Нова економічна політика більшовиків:
а) забезпечувала швидку відбудову зруйнованого громадянською війною господарства
України;
б) лише частково забезпечувала на основі товарно-грошових відносин зв'язок
промисловості з с/г;
в) не принесла ніяких істотних результатів у відбудованого зруйнованого війною
господарства України.
2.Сталінський план об’єднання радянських республік в єдину державу передбачав:
а) створення нового союзу рівноправних республік
б) збереження договірної федерації республік на основі чіткого розмежування центру і
радянських республік;
в) входження радянських республік до складу РСФРР на правах автономних.
3. Курс на проведення індустріалізації був проголошений:
а) на ХІV з’їзді ВКП (б) в грудні 1925 року;
б) на ХV з’їзді ВКП (б) в грудні 1927 року;
в) на ХVІ конференції ВКП (б) в травні 1929 року;
4. Відомий судовий процес 20-30х років, проведений більшовицьким режимом над
«шкідницької організації серед технічної інтелігенції» - це:
а) «Шахтинська справа»;
б) «Український національний центр»
в) «Спілка визволення України»
5.Організація українських націоналістів (ОУН) мала мету:
а) проголошення незалежної України на чолі з гетьманом Скоропадським. Для
досягнення мети можливий компроміс з Польщею;
б) проголошення незалежної України як демократичної республіки на чолі з
президентом ЗУНР Є. Петрушевичем. Виступала за можливу орієнтацію на СРСР;
в) проголошення суверенної соборної Української Держави. Для досягнення мети
використовувала різноманітні методи боротьби , навіть терор.
ІІІ рівень ( кожна правильна відповідь – )
1.Поставте у хронологічній послідовності події:
а) початок українізації;
б) створення театру «Березіль»;
в) перехід до НЕПу;
г) прийняття першої Конституції СРСР.
2.Встановіть відповідність між хронологічними межами і історичними періодами::
1) 1921-1928 р.р. а) перший голодомор в Україні за радянських часів;
2) 1921-1923 р.р. б) період радянської модернізації України;
3) 1923-1933 р.р. в) перша п’ятирічка;
4) 1929-1938 р.р. г) здійснення нової економічної політики (НЕПу);
д) проведення українізації (коренізації);
3.Виберіть заходи політики українізації: (2-3 варіанти)
а) насадження російської мови в Україні;
б) висування українців на керівні посади в органи влади;
в) запровадження української мови в школах і закладах культури;
г) насадження української мови національним меншинам;
д) створення умов для культурного розвитку національних меншин, які
проживали в Україні.
с 17 июля 1942 годаначались бои с участием Сталинградского фронта.
23 августа 1942 годаварварская бомбардировка Сталинграда, на город было сбро- шено несколько десятков тысяч тонн фугасных и зажи- гательных бомб. Передовые части гитлеровцев прорвались к Волге севернее города и подошли к его окраине.
25 августа 1942 годагород объявлен на осадном положении.
14 сентября 1942 годагитлеровцы вышли к центру города в районе вокзала
22 сентября 1942 годапротивник прорвался в город в районе центральной переправы.
19-20 ноября 1942 годавойска Сталинградского, Донского и Юго-Западного фронтов перешли в наступление.
23 ноября 1942 годавойска Сталинградского и Юго-Западного фронтов окружили 6-ю армию и часть 4-ой танковой армии немцев.
с 23 ноября 1942 годабой с окруженными войсками Паулюса.
8 января 1943 годаПаулюсу предъявлен ультиматум, который был отвергнут.
31 января 1943 годапленены фельдмаршал Паулюс, его штаб и большая часть оставшихся войск.
2 февраля 1943 годасдались последние окруженные немецкие войска.
Этапы:
I – 17 июля – 18 ноября 1942 г. – оборонительный;
II – 19 ноября 1942г. – 2 февраля 1943 г. – контрнаступление, окружение и разгром немецких войск.
1. Общественный строй. В Спарте всё население делилось на 2 неравные категории – илотов (рабов) и дорийцев (свободных граждан) . В Афинах были аристократы и демос (свободные люди) , а также рабы, коих было немного.
2. Форма правления. В Афинах была древняя демократия, в то время как в Спарте – классическая аристократия.
3. Экономика. В Афинах были развиты такие формы хозяйства, как садоводство и животноводство, земледелие, торговля, ремесленность.
4. Культурное развитие. В Афинах поощрялось любое проявление свободы личности: философия, поэзия, риторика. В Спарте диктовался полный отказ от всего «лишнего» , роскошью считалось всё, что выходит за рамки естественных потребностей.