1. Переважну більшість адміністративних посад в Галичині на початку XX ст.. обіймали
– а) поляки; б) росіяни; в) українці
2. Засноване у 1860-х рр.. культурно тницьке товариство……..вже до 1914 р.
мало в Західній Україні 77 місцевих філій, 3 тис. читалень, 2,7 тис. бібліотек
3. Переважна більшість населення в Наддніпрянській Україні на початку XX ст..
належала до ………….церкви.
4. Видатний український поет, письменник і громадський діяч, політичним заповітом
якого стала поема «Мойсей – це а) М.Коцюбинський; б) В.Винниченко; в)
І.Франко
5. На західноукраїнських землях на початку XXст. Існували навчальні заклади, в яких
дозволялося навчання рідною мовою - так - ні
6. Встановіть відповідність -
1 - М.Грушевський а - вчений-лікар, боровся з поширенням
2 – Д.Заболотний б – письменник, сходознавець, історик
української мови та літератури 3
– А.Кримський в – вчений-історик, автор 10-томнох праці
«Історія України-Русі»
7. Хто ці особи? М.Лисенко; М.Леонтович; С.Людкевич
8. Провідну роль у церковному житті Галичини на початку XX ст.. відігравала……….
церква
9. Видатний український письменник, громадсько-політичний діяч, автор творів «Fata
morgana», «Тіні забутих предків» - це а) М.Коцюбинський; б) В. Винниченко; в)
І.Франко
10. У Наддніпрянській Україні на початку XX ст.. навчальні заклади українською мовою
були заборонені - так - ні
11. Встановіть відповідність -
1 – Д.Багалій а – видав 4-томний «Словар української мови»
2 – Б.Грінченко б – вчений-антрополог, етнограф, археолог
3 – Ф.Вовк в – видатні дослідження з історії Слоболжанщи
12. Хто вважається піонером і послідовним виразником українського стилю в
архітектурі початку XX
Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якого було відновлення української державності.
Заснована на зламі 1942–1943 років, вона діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.
Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.
“У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”
Із постанови Української Головної
Визвольної Ради від 30 травня 1947 року
Тож 14 жовтня стало символічною датою постання УПА. Із 2014 року відповідно до Указу Президента України № 806 14 жовтня є також Днем захисника України на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві.
Объяснение:
Український визвольний рух, який на початку ХХ століття вилився у національну революцію 1917–1921 років, не спинився після її поразки, а трансформувався у збройне підпілля. На Західній Україні, яка відійшла до Польщі, розгорнула діяльність Українська військова організація, що мала завадити закріпленню окупаційної влади. До організації ввійшли переважно ветерани військових формувань Української революції. З’явилися також молодіжні націоналістичні гуртки. У 1929 році обидві течії об’єдналися та створили Організацію українських націоналістів. До 1938 року її очолював полковник Січових Стрільців Євген Коновалець.
Протягом 1930-х років ОУН зростала чисельно та територіально, її підпільні структури охоплювали більшість теренів Західної України. У березні 1939 року її представники брали активну участь у захисті новопроголошеної Карпатської України.
Одним із найважчих в історії організації став період 1939–1941 років, коли Західну Україну було приєднано до СРСР. Тоді ОУН вперше зіткнулася із репресивною машиною СРСР – НКВД. Відчайдушний спротив комуністичному режиму призвів до численних втрат: за різними даними, від 16 до 35 тисяч арештованих і страчених оунівців. Проте навіть за жорстких умов у перші дні німецько-радянської війни ОУН розгорнула масове антирадянське повстання.
Питання вибору тактики досягнення головної мети – здобуття незалежності України стало причиною наростання протиріч між керівництвом крайової ОУН (на території України) й еміграційним проводом націоналістів на чолі з Андрієм. Урешті антагонізм вилився у створення молодим радикальним поколінням 10 лютого 1940 року Революційного проводу ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Він обрав тактику “доконаних фактів” – здобути незалежність шляхом революційної боротьби силами українського народу і примусити нацистську Німеччину визнати цей факт. Натомість ОУН під керівництвом Андрія Мельника у боротьбі за самостійність України розраховувало головним чином на підтримку гітлерівської Німеччини.
Відповідь:
Φλάβιος Πέτρος Σαββάτιος Ιουστινιανός), відоміший як Юстиніа́н I ( грец. Ιουστινιανός Α' нар. 483 (за іншими даними 482), Тавресій, Верхня Македонія — пом. 13 чи 14 листопада 565, Константинополь) — імператор Римської імперії з 1 серпня 527 року до своєї смерті в 565-му.
За легендами Юстиніан мав слов'янське коріння, і вже за часів правління свого дядька Юстина І грав ключову роль у політичному житті Візантії[6]. Святий благовірний князь. Пам'ять святкується в Православній Церкві 14 листопада.
помер 14 листопада 565 н. е.