В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
Фокс890
Фокс890
01.11.2020 09:37 •  История

1. Опрацюйте історичне джерело: Документ 1
«Власне ще з давніх-давен українсько-руська громадськість мала знати, що то таке йти вкупі. Поруч з І. Виговським стоїть Пушкар, поруч з Дорошенком стоять Многогрішний та Ханенко, не кажучи вже про Брюховецьких, Адамовичів, Лісовських. І кожен з тих згаданих веде за собою якусь частку України, і всі вкупі, волею чи неволею, заливають Україну кров’ю, повивають її вогнем і з багатої, пишно-барвистої, сяйвом соняшним та волею повитої країни роблять розлогу труну народну, ховають у ній українську волю, українське право, українське добро, і історія пише: «Руїна» там, де колись було осяйне слово «Життя». Минуле не минається дурно сьогочасному. Воно зоставляє наслідки навіки. І ми бачимо, що й тепер, як і тоді, ми не знаємо, що то значить — іти вкупі...»
Б. Грінченко, М. Драгоманов «Діалоги про українську національну справу»

1.Які причини Руїни, на думку авторів?
2. Чи згодні ви з думкою авторів наведеного уривку?

2. Ознайомтесь з історичним джерелом:
Документ 3
«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви по рождестві Христові, обдарен пребогато, і привіз з собою воєвод великоросійських во вся начальнійшія гради українськія (кромі давнійших: в Києв, в Чернігов, в Переяслав і в Ніжин...), іменно же: в Гадяч, в Полтаву, в Миргород, в Лубни, в Прилуку, в Стародуб, в Новгородок, в Глухов, Батурин Іван Брюховецький прочиє; от тих же воєвод послані билі в меншиє гради і надлежащиє к ним уїздниє села прикажчики; такожде постановили ціловальщиков, то єсть присяжних збор щиков, коториє взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от козака і мужика пошлину...
А воєводи... наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять золотих грошей, а от коня полкопи грошей і осьмачку жита давати.
Того ж (1666) году... прислані з Москви во всю Украйну спищики, коториє всіх людей по градіх і селах — всякого чоловіка і художника... і кто сколько синов імієт і кто чим промишляєт і куплю дієт, какою землею, заводами і угодіями владієт, мельниці, стави... хутори переписавши, от всего того дань давати наложили.»
Про незадоволення українського населення діями російського уряду і
гетьмана І.Брюховецького щодо повстання 1666р.(мовою оригіналу)
Джерело: «Літопис Григорія Гребянки»
1.Визначте, чому населення українських земель було незадоволено діями гетьмана І.Брюховецького?
2. Які податки мали сплачувати мешканці України після повернення І. Брюховецького з Москви?
3. Дайте власну оцінку діяльності гетьмана І. Брюховецького.
3. Проаналізуйте та для аргументації використайте цитати:
Документ 2
«...почалися у гетьмана Виговського безкінечні суперечки з московським урядом. Виговський у розмові з московськими гінцями докоряв Москві за те, що вона нібито таємно підбурювала проти нього Пушкаря і знову підтримує заворушення між посполитими, кричав разом із своїми полковниками, що нізащо не допустить запровадження воєвод, і прямо висловився, що під польським королем козакам було краще. Тим часом повстання посполитих, підняте Пушкарем, спалахнуло проти Виговського знову біля Гадяча.»
Про гетьмана І. Виговського
Джерело: М. Костомаров «Галерея портретів»

На основі документа проаналізуйте ставлення гетьмана Виговського до Московської держави.

4. Опрацюйте історичне джерело:
Документ 4
«Дорошенко ставив своєю метою звільнити Україну від московської та польської влади і об’єднати її. А щоб досягнути цієї мети, вважав за найкраще спертися на Туреччину та Крим. Султан обіцяв визнати Україну від Перемишля до Сєвська.
На початку Дорошенко мусив визнати польський суверенітет, бо в більших осередках України стояли польські загони. Дорошенко примушений був визнати підданство Польщі. Року 1668 Дорошенко на раді склав умови турецького протекторату звільненняня України від Вісли до Путивля.
Тяжкого удару завдали Дорошенкові запорожці, засунувши проти нього претендента на гетьмана Петра Суховія, якого визнали татари.
Король Ян Собеський вирушив із своїм військом проти турків. Тисячі людей знищено, забрано в полон. Хто був в силах, тікав, Україна оберталася в пустелю, засіяну людськими кістками, наповнену руїнами й згарищами, — так характеризував Правобережжя дослідник доби гетьмана Дорошенка професор Д.Дорошенко.
Петро Дорошенко сам розчарувався у своїй політиці...Дорошенко вирішив зректися гетьманства, передати булаву Генеральній Раді в Чигирині, а клейноди надіслав до Москви.»
Про П. Дорошенка
Джерело: Н. Полонська-Василенко «Історія України»

1. Проаналізуйте діяльність гетьмана П. Дорошенка. Спробуйте визначити позитивні та негативні сторони його гетьманства.

2. Проаналізуйте Бучацький договір.

3. У чому ви вбачаєте трагедію гетьмана П. Дорошенка?

Показать ответ
Ответ:
Ритааааааа
Ритааааааа
18.08.2020 03:43

У випадку виникнення загрози конфліктів між членами Ліги Націй, питання ставились на розгляд Ради, або третейського суду незацікавлених країн. За необхідності всі країни, члени Ліги Націй були зобов'язані розірвати з агресором всі економічні і культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду. Криза діяльності Ліги Націй особливо яскраво проявилася після провалу міжнародної конференції з роззброєння, коли Німеччина та Японська імперія в 1933 р. вийшли з її складу. СРСР використовував її не стільки для реального вирішення міжнародних конфліктів, а як трибуну для політичної пропаганди, а потім вийшов з її складу, щоб не бути виключеним офіційно як країна-агресор. Безпомічність Ліги Націй проявилась при обговоренні скарг на японську агресію проти Республіки Китай, розпочату в 1931 р., італійську проти Ефіопської імперії (1935–1936), радянську проти Фінляндії (1939–1940). Ліга Націй не зуміла прийняти жодного ефективного рішення проти агресорів. Виключення СРСР з організації в грудні 1939 р. було кроком відчаю, а не реальною до жертві агресії

0,0(0 оценок)
Ответ:
egornikitin10
egornikitin10
20.10.2022 14:14

Пра́жская наступа́тельная опера́ция 6—11 ма́я 1945 го́да — последняя стратегическая операция Красной армии в Великой Отечественной войне, в ходе которой была уничтожена немецкая группа армий «Центр» и часть сил группы армий «Юг», от немецких войск была освобождена Чехословакия и её столица Прага. На первом этапе Пражского восстания (5-8 мая) в боях на стороне восставших жителей Праги приняли участие части 1-й пехотной дивизии РОА (Русской освободительной армии) под командованием генерал-майора Сергея Буняченко, впоследствии покинувшие город по требованию Чешского национального совета[1].

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота