1)Опишите причины введения административных реформ 60-х годов XIX веке (не менее 2-х фактов)

2)Опишите изменение в системе административного управление областей

3)Опишите почему взималась различная кибиточная подать.

4)Опишите  почему крестьянам переселенцам предоставляли ряд льгот.
не менее 2-х фактов
​

Протягом 1743-1745 років Кирило Розумовський під іменем Івана Обидовського навчався в найкращих європейських університетах. У Берліні він проходив навчання у знаменитого математика Леонарда Ейлера, слухав лекції у Гданську, Кенігсберзі, Данцігу, побував у Франції, Італії, вивчаючи німецьку, французьку й латинську мови, географію, універсальну історію тощо.

Після цього, незважаючи на юний вік, він очолив Академію наук Російської імперії та керував нею цілих 52 роки, тобто аж до 1798 року. 

В умовах абсолютистської Російської імперії на центральному майдані Глухова, за участю представників від усіх станів Лівобережної України, відбулися вибори нового гетьмана, у результаті яких правителем автономії став Кирило Розумовський (сам він в Глухів не приїхав). А 13 березня 1751 року російська імператриця вручила Розумовському владні гетьманські клейноди – булаву, прапор, бунчук, печатку та литаври. У Петербурзі за відносини з Українським гетьманатом стала відповідати Колегія іноземних справ Російської імперії. Однак у 1756 році українців знову перепідпорядкували Сенату.

Своє гетьманування Кирило Розумовський розпочав з того, що скасував різні обтяжливі збори з населення Лівобережної України. Він ліквідував митниці між Україною та Росією, що полегшило життя купців, але зменшило доходи до скарбниці Українського гетьманату. Великою пільгою для козацької старшини став гетьманський дозвіл на виробництво горілки.

Однією з найголовніших справ Розумовського на гетьманській посаді стало реформування судового устрою України. У той час на Лівобережній Україні діяв Генеральний суд на чолі з генеральним суддею, апеляції на рішення якого подавалися до Генеральної військової канцелярії та гетьмана. Нижчими ланками судочинства лишалися полкові й сотенні суди.



Українські козаки

Універсалом від 17 листопада 1760 року К. Розумовський запровадив новий порядок судочинства, згідно з яким Генеральний суд очолювали два генеральні судді, а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків. Генеральний суд розглядав справи генеральної старшини, полковників, бунчукових і військових товаришів, канцеляристів та осіб, які перебували під особистою опікою гетьмана. Крім того, цей суд став органом нагляду за місцевими судами, найвищою апеляційною інстанцією, в зв’язку з чим Генеральну військову канцелярію було позбавлено судових функцій (17 лютого 1763 року).

Загалом судова реформа, здійснена К. Розумовським, відповідала інтересам козацької старшини.

Санкт-Петербург подарил миру множество талантливых выдающихся личностей. Это великие ученые, музыканты, поэты, писатели, художники, артисты, медики, инженеры. Это люди, которые внесли огромный вклад в развитие города, науки и культуры. Их достижения имеют огромное значение для нашей страны.

Петр 1

Император Санкт-Петербурга.

основатель города и Российской империи. который коренным образом изменил жизнь и судьбу огромного государства.

Буквально все самые значимые здания в Петербурге связаны с именем Петра Великого.

А.С. Пушкин

Великий поэт .«Наше все» и «солнце русской поэзии», Александр Сергеевич Пушкин, хоть и родился в Москве, но значительную часть своей жизни и свою кончину встретил именно в Петербурге.

Пушкин окончил Царскосельский лицей, что неподалеку от невского града.

Александр Сергеевич работал и творил весьма плодотворно: издавал газеты и журналы, писал повести, стихи и рассказы.

 Великий поэт очень любил Петербург, посвятил ему множество своих произведений.  

Для него город– великая столица, город, где жили его друзья и близкие, источник вдохновения и гордости.

За время своего пребывания здесь он сменил несколько домов, жил в гостиницах. Оттого Петербург неразрывно связан с именем Александра Сергеевича.

М. Ломоносов

Великий ученый.

Холмогорский мальчик, который вместе с рыбным обозом дошел до Петербурга – не только один из самых выдающихся ученых в истории страны, но и известнейший петербуржец, пусть коренным жителем города он и не является.

Ученый, освоивший множество наук. Стал основателем имперской Академии Наук. Внес огромный вклад в развитие государства и науки.  

Потому в городе любят и помнят Михайло Ломоносова, в честь него названо множество мест, улиц, учреждений и культурно-научных объектов.

Ф.М. Достоевский

Великий писатель.

Один из самых выдающихся и известных в мире русский писатель и мыслитель.

Создал  образ города на Неве, который в искусствоведении называется  «Петербургом Достоевского».

Родившись и проведя значительную часть жизни в Петербурге, Федор Михайлович как никто другой видел и чувствовал этот город, который восхищал и ужасал его одновременно. Образ города глазами писателя был создан за время его проживания здесь: Достоевский менял несколько адресов, причем в самых разных его районах.

В 20 литературных произведениях Достоевский пишет о Петербурге.  

Сегодня в городе можно найти множество мест, где происходили те или иные события из романов Федора Михайловича, существуют даже туристические маршруты по «достоевским местам».

П.И. Чайковский

русский композитор,

Считается одним из величайших композиторов в истории музыки

Автор более 80 произведений, в том числе десяти опер и трёх балетов.  

балеты «Лебединое озеро», «Спящая красавица», «Щелкунчик»

В городе на Неве найдется множество мест, связанных с именем Петра Ильича: достаточно сказать, что он прожил за все свое время пребывания в Петербурге по 20 адресам!

Здесь он обрел славу и восхищение публики.

На премьеры его произведений со всей Европы в Петербург съезжались ценители оперы и классической музыки.