1. Найрозвиненішими галузями у господарстві краю були:
1. лісопильна, нафто- та озокеритодобувна соледобувна, паперова,
тютюнова, цегельна й металообробна
2. лісопильна, нафто- та озокеритодобувна соледобувна, паперова,
тютюнова, легка та харчова
3. соледобувна, паперова, тютюнова, цегельна й металообробна,
автомобілебудівна
2. Провідною галуззю сільського господарства на західноукраїнських
землях було:
1. тваринництво
2. землеробство
3. птахівництво
4. бджолярство
3. Промисловому піднесенню сприяло
1. кредитування фабрично-заводської промисловості та звільнення її від
2. податків
3. залучення іноземних інвестицій
4. скасування кріпосного права
4. Що давало змогу М. Грушевському характеризувати Східну
Галичину як «Український П’ємонт»?
1. природно-кліматична схожість із Північною Італією
2. наявність розгалуженої системи українських політичних партій,
кооперативів, організацій, товариств
3. домінування депутатів-українців від Галичини та Буковини у Віденському
парламенті та Галицькому сеймі
4. стрімкий економічний розвиток краю, формування національного
капіталу
5. Для характеристики якого явища, поширеного на західноукраїнських
землях, кінця XIX — початку XX ст. можна використати зображене
рекламне оголошення?
1. репатріація
2. еміграція
3. депортація
4. евакуація
6. Найбільше нафти добували в районах
1. Борислава та Дрогобича.
2. Яремче
3. Калуші
4. Карпатах
7. Робочий день робітників становив
1. 11 до 15 годин на добу
2. 12 до 16 годин на добу
3. 11 до 16 годин на добу
8. Провідною галуззю економіки краю залишалося сільське
господарство, у якому було зайнято
1. 92 % населення
2. 93 % населення
3. 94 % населення
9. Поміщиками переважно були
1. німці
2. поляки
3. українці
10.Найчисельнішими серед кооперативів були
1. кредитні спілки
2. спілки постачання насіння
3. спілки постачання машин
20 августа в Улытауском районе Карагандинской области торжественное открытие стелы «Булантинская битва»
Нынешний год проходит в стране под знаком сразу нескольких важных дат — 70-летия Великой Победы, 20-летия Ассамблеи народа Казахстана, 20-летия Конституции РК и 550-летия Казахского ханства. Улытауский район — географический центр Казахстана, очаг кочевой культуры, место исторического объединения трех жузов, край, овеянный преданиями и легендами, — встречал многочисленных гостей. Здесь стартовали торжества в честь 550-летия Казахского ханства.
Примечательно, что в минувшем году широко отмечалось 75-летие образования района. В интервью агентству «Хабар», записанном у подножия Улытау, Президент страны Нурсултан Назарбаев сказал: «Мы многое делаем для того, чтобы познать свою историю. Одна из свидетельниц былого — земля Улытау. Эту землю должен знать каждый». Именно поэтому свое телевизионное интервью по итогам поездки в Жезказганский регион в августе 2014 года, посвященное самым насущным темам сегодняшнего дня, Елбасы дал в этих живописных местах, являющихся хранителями свидетельств нашей богатой истории.
Габсбургская монархия (Габсбургская империя, Дунайская монархия или Австрийская монархия) — неофициальное название конгломерата государств, находившихся под властью австрийской ветви династии Габсбургов. Обычно используется в отношении периода с 1526 года, когда австрийский эрцгерцог Фердинанд I занял престолы Чехии и Венгрии, до 1804 года, когда была образована Австрийская империя. Термин «габсбургская монархия» может также употребляться в более широком смысле в отношении периода с 1276 года (начало правления Габсбургов в Австрии) до 1918 года (распад Австро-Венгрии). До 1804 года территории, находившиеся под властью Габсбургов, не имели единого официального названия.
Название Габсбургская империя также широко используется для обозначения совокупности государственных образований, находившихся под властью императора Священной Римской империи Карла V Габсбурга, включающих Испанию, Испанские Нидерланды, Франш-Конте, Ломбардию, Неаполитанское королевство, Сицилию, Сардинию и американские владения Испании.
Монархи из династии Габсбургов также являлись императорами Священной Римской империи в 1439—1806 гг. (за исключением периода 1740—1745 гг.).