1. Кто подписал данный манифест? Назовите приводимые ав- тором любые два объяснения, вынудившие перевести армию и флот России на военное положение. 2. Укажите провозглаша- емую Манифестом задачу, вставшую перед Россией после объ- явления войны Германией. 3. Определите причины вступления России в войну, названные в Манифесте.
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
Хотя он не первый историк. До него в Древней Греции были лотографы - исторические прозаики. Они описывали все события, происходящие вокруг.
Геродот - римский философ. Он жил в 5 веке до нашей эры. Его трудам принадлежит книга "История" в 9 томах.
Ему, можно сказать, повезло. Он жил в период греко-персидских войн. Это серьезное историческое событие. И в его трудах присутствуют свидетельства очевидцев. Вышло так. что он оказался в нужное время в нужном месте. И его труды имели значимость. Поэтому и отцом истории принято считать его.
Хотя иногда отцом истории называют Фукидида. Он жил в том же веке, только чуть позже - лет на 15. Именно на основе "Истории" Геродота он решил написать другую "Историю". Фукидид описал Пелопоннесскую войну. И сделал это более исторически верно и грамотно, без лирических отступлений, не искажая события. Так что про Фукидида тоже не стоит забывать.
Но Фукидида считают родоначальником научной истории. Отдавая первенство все же Геродоту.
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
Объяснение:
По традиции отцом истории называют Геродота.
Хотя он не первый историк. До него в Древней Греции были лотографы - исторические прозаики. Они описывали все события, происходящие вокруг.
Геродот - римский философ. Он жил в 5 веке до нашей эры. Его трудам принадлежит книга "История" в 9 томах.
Ему, можно сказать, повезло. Он жил в период греко-персидских войн. Это серьезное историческое событие. И в его трудах присутствуют свидетельства очевидцев. Вышло так. что он оказался в нужное время в нужном месте. И его труды имели значимость. Поэтому и отцом истории принято считать его.
Хотя иногда отцом истории называют Фукидида. Он жил в том же веке, только чуть позже - лет на 15. Именно на основе "Истории" Геродота он решил написать другую "Историю". Фукидид описал Пелопоннесскую войну. И сделал это более исторически верно и грамотно, без лирических отступлений, не искажая события. Так что про Фукидида тоже не стоит забывать.
Но Фукидида считают родоначальником научной истории. Отдавая первенство все же Геродоту.