В VI в. до н. э. Греция переживала переломный момент, ее жизнь круто и быстро менялась. Города-государства расширялись, завоевывая себе жизненное пространство, менялся уклад жизни, людей все больше заботили прибыль от торговли и увеличение количества рабов, они начинали привыкать к роскоши и богатству. Частые междоусобные войны держали всех в постоянном напряжении, приучая людей жить сиюминутными интересами. Религия к тому времени утратила свое значение, очеловеченные боги, наделенные обычными нашими недостатками, с их печалями и радостями, ссорами и примирениями, вспышками страстей и эмоций опустились столь низко, что потеряли свою роль оплотов мирового порядка и проводников высших законов и принципов.
Посаджений ним у Києві «на батькове місце», як пише літопис, Ізяслав Ярославович не мав ані здібностей, ані авторитету, ані сили батька, щоб зосередити загальноруську владу в своїх руках, тож увійшов у спілку з братами Святославом Чернігівським і Всеволодом Переяславським. Усі державні справи брати вирішували поспіль. Тріумвіри ухвалювали нові закони («Правда Ярославичів» 1072 року), перевели молодшого брата Ігоря з Володимира-Волинського до Смоленська, визволили свого дядька Судислава із в'язниці, куди його запроторив Ярослав, разом ходили в похід на торків. Але тріумвірат Ярославичів дбав головним чином про примноження земель.
Объяснение:
В VI в. до н. э. Греция переживала переломный момент, ее жизнь круто и быстро менялась. Города-государства расширялись, завоевывая себе жизненное пространство, менялся уклад жизни, людей все больше заботили прибыль от торговли и увеличение количества рабов, они начинали привыкать к роскоши и богатству. Частые междоусобные войны держали всех в постоянном напряжении, приучая людей жить сиюминутными интересами. Религия к тому времени утратила свое значение, очеловеченные боги, наделенные обычными нашими недостатками, с их печалями и радостями, ссорами и примирениями, вспышками страстей и эмоций опустились столь низко, что потеряли свою роль оплотов мирового порядка и проводников высших законов и принципов.
Посаджений ним у Києві «на батькове місце», як пише літопис, Ізяслав Ярославович не мав ані здібностей, ані авторитету, ані сили батька, щоб зосередити загальноруську владу в своїх руках, тож увійшов у спілку з братами Святославом Чернігівським і Всеволодом Переяславським. Усі державні справи брати вирішували поспіль. Тріумвіри ухвалювали нові закони («Правда Ярославичів» 1072 року), перевели молодшого брата Ігоря з Володимира-Волинського до Смоленська, визволили свого дядька Судислава із в'язниці, куди його запроторив Ярослав, разом ходили в похід на торків. Але тріумвірат Ярославичів дбав головним чином про примноження земель.