1. Какие изготовления ювелирных украшений были у мордовского народа в 16 веке. 2. Какой материал использовался для ювелирных изделий. 3. Какие орнаментальные мотивы использовали резчики по дереву.
Мюнхенские соглашения представляли собой попытку умиротворить гитлеровскую Германию и сохранить еще хотя бы на несколько лет Версальско-Вашингтонское мироустройство. Суть этих соглашений заключалась в легализации захвата Германией у Чехословакии Судетской области, и подписание пактов о ненападении между Германией, Великобританией и Францией. С этих соглашений начался процесс раздела Чехословакии при активном участии Германии.
СССР был социалистической страной, а страны бывшей Антанты боялись социализма, они опасались, что СССР спонсирует коммунистических революционеров в других странах, поэтому они относились к СССР со страхом и недоверием. Союзнических отношений между ними и СССР не было. Поэтому СССР был вынужден заключить с Германией свой, ответный аналог Мюнхенских соглашений - пакт Молотова-Риббентропа.
Єзуїти (Товариство Ісуса), католицький орден, заснований в 1540 р. св. Ігнатієм Лойолою; головна мета: підтримка Папи у реалізації найважчих завдань Церкви; визначна освітня роль (найбільша в історії Церкви мережа середніх шкіл – колегіумів, і вищих – академій); особлива роль у справі реформи Церкви після Тридентського собору та в місійній діяльності.
Основні принципи побудови ордена: жорстка дисципліна, строга централізація, беззаперечна покора молодших по положенню старшим, абсолютний авторитет глави - довічно обирається генерала ("чорного папи"), підпорядкованого безпосередньо папі римському. Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася "пристосувальної" (accomodativa), так як давала широку можливість в залежності від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Для більшої успішності їх діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вести світський б життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордена. Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо) сприяли створенню надзвичайно гнучкою і міцної організації, в короткий час розповсюдила свою діяльність на численні країни. Слово "єзуїт" придбало переносне значення. У середні століття єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізма, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе ключі, зокрема уявні застереження і т. п. Через подібної моралі в побутовій мові слово "єзуїт" стало синонімом хитрого, лукавого людини. Багато тези єзуїтської моралі були засуджені татом Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами полемізував Паскаль у своїх Листах до провінціала. Незважаючи на те, що сучасні єзуїти не сильно виділяються своєю філософією на тлі інших католицьких орденів, частина критиків [ хто? ] вважає, що єзуїти не до кінця відкинули прийняту в середні століття мораль, яка допускає дуже вільне трактування різних речей і поді
Мюнхенские соглашения представляли собой попытку умиротворить гитлеровскую Германию и сохранить еще хотя бы на несколько лет Версальско-Вашингтонское мироустройство. Суть этих соглашений заключалась в легализации захвата Германией у Чехословакии Судетской области, и подписание пактов о ненападении между Германией, Великобританией и Францией. С этих соглашений начался процесс раздела Чехословакии при активном участии Германии.
СССР был социалистической страной, а страны бывшей Антанты боялись социализма, они опасались, что СССР спонсирует коммунистических революционеров в других странах, поэтому они относились к СССР со страхом и недоверием. Союзнических отношений между ними и СССР не было. Поэтому СССР был вынужден заключить с Германией свой, ответный аналог Мюнхенских соглашений - пакт Молотова-Риббентропа.
Основні принципи побудови ордена: жорстка дисципліна, строга централізація, беззаперечна покора молодших по положенню старшим, абсолютний авторитет глави - довічно обирається генерала ("чорного папи"), підпорядкованого безпосередньо папі римському. Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася "пристосувальної" (accomodativa), так як давала широку можливість в залежності від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Для більшої успішності їх діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вести світський б життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордена. Широкі привілеї, дані папством єзуїтам (звільнення від багатьох релігійних приписів і заборон, відповідальність тільки перед орденським начальством тощо) сприяли створенню надзвичайно гнучкою і міцної організації, в короткий час розповсюдила свою діяльність на численні країни. Слово "єзуїт" придбало переносне значення. У середні століття єзуїти активно використовували казуїстику, систему пробабілізма, а також застосовували різні прийоми для трактування речей у вигідному для себе ключі, зокрема уявні застереження і т. п. Через подібної моралі в побутовій мові слово "єзуїт" стало синонімом хитрого, лукавого людини. Багато тези єзуїтської моралі були засуджені татом Інокентієм XI, Олександром VII та іншими. З єзуїтами полемізував Паскаль у своїх Листах до провінціала. Незважаючи на те, що сучасні єзуїти не сильно виділяються своєю філософією на тлі інших католицьких орденів, частина критиків [ хто? ] вважає, що єзуїти не до кінця відкинули прийняту в середні століття мораль, яка допускає дуже вільне трактування різних речей і поді