1) КАК ВЫ ДУМАЕТЕ,КАК КЫПЧАКАМ УДАЛОСЬ СОЗДАТЬ КРУПНОЕ ГОСУДАРСТВО? 2) КАК ВЫ ДУАМЕТЕ ЧЕМ ЗАВОЕВАНИЯ КЫПЧАКОВ ОТЛИЧАЛись от монгольских? 3) ЧТО ИЗМЕНИЛОСЬ В ДЕШТ-И-КЫПЧАКЕ ПОСЛЕ ЗАВОЕВАНИЯ монголов?
1) Большие сборы урожая со стороны государства, постоянное давление со стороны законов, обязывающих крестьян создавать колхозы, отдавая туда всё своё трудовое имущество
На кануне гражданской войны были проблемы с логистикой, из-за чего сёла становились практически ограниченными
2) Интелегенции запрещали вольно молвить о своём мнении, допускалась только советская Интелегенция, которая веровала в коммунизм
На кануне гражданской войны Интелегенцию не устраивал монархический строй империи
3) Рабочие были вынуждены работать и производить то, что должны делать по плану, даже если это не возможно, или никому не нужно
на кануне войны была низкая оплата труда
4) Военные были не довольны тоталитарным видом правления большевиков, видя что страна катиться в никуда часть военных подняло восстание в Крандштате
на кануне войны они воевали 3 года, и были крайне вымотаны
Поему «Енеїда» І. Котляревський почав писати близько 1794 р. Він не думав її видавати, тільки давав читати й переписувати своїм знайомим. Твір швидко розійшовся у багатьох переписаних примірниках. Один з них потрапив до конотопського шляхтича Максима Парпури, який своїм коштом надрукував «Енеїду» (перші три частини) у 1798 р. в Петербурзі. У 1808 р. побачило світ друге видання «Енеїди», знову без дозволу автора. 1809 р. І. Котляревський закінчив четверту частину поеми і видав її разом з попередніми, виправлену і доповнену. П’яту і шосту частини він писав понад 20 років.
Пробудженню історичної пам’яті українців сприяли публікації збірок фольклору. У 1819 р. Микола Цертелєв опублікував у Петербурзі збірку «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень», що складалася із 10 текстів. Ця праця започаткувала розвиток української фольклористики. Становлення наукової фольклористики пов’язують з ім’ям ученог^#нциклопедиста, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Він був укладачем трьох збірок народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849). Першу збірку видано в Москві. У ній опубліковано 127 пісень історичного, побутового та обрядового характеру з коментарями упорядника. Про враження, яке справляла збірка М. Максимовича на українську молодь, свідчить такий факт: Яків Головацький, якому пощастило знайти рідкісну в підавстрійській Україні книжку, власноруч переписав її від першої до останньої сторінки.
Пробудженню національної самосвідомості, поверненню забутих імен та героїчних сторінок минулого посприяла чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії», що побачила світ 1822 р. в Москві. Вона фактично є першою масштабною узагальнювальною працею з історії України від найдавніших часів до кінця 18 ст. «Історія Малої Росії» написана на широкій джерельній базі з використанням не опублікованих раніше архівних матеріалів.
У 1818 р. вийшла перша граматика живої української мови «Граматика малоросійського наріччя», яку підготував Олексій Павловський. Це був перший стислий опис фонетичних і морфологічних особливостей української мови у порівнянні з російською. До граматики було додано невеликий словник української мови.
1) Большие сборы урожая со стороны государства, постоянное давление со стороны законов, обязывающих крестьян создавать колхозы, отдавая туда всё своё трудовое имущество
На кануне гражданской войны были проблемы с логистикой, из-за чего сёла становились практически ограниченными
2) Интелегенции запрещали вольно молвить о своём мнении, допускалась только советская Интелегенция, которая веровала в коммунизм
На кануне гражданской войны Интелегенцию не устраивал монархический строй империи
3) Рабочие были вынуждены работать и производить то, что должны делать по плану, даже если это не возможно, или никому не нужно
на кануне войны была низкая оплата труда
4) Военные были не довольны тоталитарным видом правления большевиков, видя что страна катиться в никуда часть военных подняло восстание в Крандштате
на кануне войны они воевали 3 года, и были крайне вымотаны
Поему «Енеїда» І. Котляревський почав писати близько 1794 р. Він не думав її видавати, тільки давав читати й переписувати своїм знайомим. Твір швидко розійшовся у багатьох переписаних примірниках. Один з них потрапив до конотопського шляхтича Максима Парпури, який своїм коштом надрукував «Енеїду» (перші три частини) у 1798 р. в Петербурзі. У 1808 р. побачило світ друге видання «Енеїди», знову без дозволу автора. 1809 р. І. Котляревський закінчив четверту частину поеми і видав її разом з попередніми, виправлену і доповнену. П’яту і шосту частини він писав понад 20 років.
Пробудженню історичної пам’яті українців сприяли публікації збірок фольклору. У 1819 р. Микола Цертелєв опублікував у Петербурзі збірку «Спроба зібрання старовинних малоросійських пісень», що складалася із 10 текстів. Ця праця започаткувала розвиток української фольклористики. Становлення наукової фольклористики пов’язують з ім’ям ученог^#нциклопедиста, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Він був укладачем трьох збірок народних пісень: «Малоросійські пісні» (1827), «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849). Першу збірку видано в Москві. У ній опубліковано 127 пісень історичного, побутового та обрядового характеру з коментарями упорядника. Про враження, яке справляла збірка М. Максимовича на українську молодь, свідчить такий факт: Яків Головацький, якому пощастило знайти рідкісну в підавстрійській Україні книжку, власноруч переписав її від першої до останньої сторінки.
Пробудженню національної самосвідомості, поверненню забутих імен та героїчних сторінок минулого посприяла чотиритомна праця Дмитра Бантиша-Каменського «Історія Малої Росії», що побачила світ 1822 р. в Москві. Вона фактично є першою масштабною узагальнювальною працею з історії України від найдавніших часів до кінця 18 ст. «Історія Малої Росії» написана на широкій джерельній базі з використанням не опублікованих раніше архівних матеріалів.
У 1818 р. вийшла перша граматика живої української мови «Граматика малоросійського наріччя», яку підготував Олексій Павловський. Це був перший стислий опис фонетичних і морфологічних особливостей української мови у порівнянні з російською. До граматики було додано невеликий словник української мови.
Объяснение:Читай уважно!