1.Как вы думаете деятельность российской политика и писателя-философа Э. Лимонова относиться к экстремистской деятельность Да, нет, почему?2.Деятельность писателя, филолога, публициста З. Прилепина является экстремистской? Да, нет, почему?,
3. В чем опасность религиозного фанатизма и экстремизма? Есть ли угроза этому сегодня в России?
ДАЙТЕ ПОЛНЫЙ ОТВЕТ С ОБЪЯСНЕНИЕМ
Происхождение эфталитов точно не установлено. Язык их малоизвестен. Историки (Массон В. М.) предполагают, что эфталиты относились к среднеазиатским племенам восточноиранской языковой группы, с определённой примесью тюркских этнических элементов.
В конце V - начале VI вв. эфталиты образовали одно государство в Индии, другое - на восточной и юго-восточной территории Средней Азии, Восточного Туркестана и большей части Афганистана. Ядром этого второго государства стала Бактрия (Тохаристан). Отсюда эфталиты вели завоевание северной территории Средней Азии, а на западе начались их военные столкновения с правящими в древнем Иране Сасанидами (иранский царь Пероз погиб в результате этого в 484 г.).
Эфталитское государство в Средней Азии – это конфедерация множества полунезависимых владений со своими наследственными династиями под верховной властью царя. Каждое владение выпускало свою серебряную или медную монету.
Сначала эфталиты были кочевниками, но с захватом городов перешли к оседлому образу жизни. Эфталитское общество имело чёткую имущественную дифференциацию.
В период эфталитского владычества многие города Средней Азии подверглись разгрому и опустошению. В то же время материалы археологических раскопок позволяют сделать вывод о том, что с VI в. здесь начинает формироваться новая городская культура.
Характеризуя экономическое развитие эфталитского государства, следует отметить развитие ремесла и земледелия. В частности, было развито гончарное ремесло, обработка металла, изготовление орудий труда, оружия, украшений. Из бронзы делали зеркала, производили цветное стекло.
Сельское хозяйство базировалось на поливном земледелии. Выращивались рис, горох, маш, пшеница, ячмень, хлопок, персики, яблоки, черешня, урюк, бахчевые и др. В районах оседлого земледелия начали формироваться предпосылки перехода к феодализму.
Внутренние торговые связи, по сравнению с Кушанской империей, стали более ограниченными. Но сохранялась торговля с Китаем, благодаря функционированию Великого Шёлкового пути. Из Средней Азии в Китай экспортировались изделия из цветного стекла, драгоценных и полудрагоценных, камней. Из Китая в Среднюю Азию ввозился шёлк, предметы туалета. Определённые контакты были установлены с Византией. Процветали торговые колонии согдийских купцов на трассах Великого Шёлкового пути, в частности, в Восточном Туркестане. Согдийцы осуществляли посреднические торговые функции и обслуживание проходящих через их колонии караванов.
В эфталитском государстве, особенно в областях с исконно местным населением, была развита и культура. В частности, существовало несколько видов письменности: согдийская, бактрийская, брахми и др. Государственной письменностью была бактрийская (на греческом алфавите).
Религия у самих эфталитов была языческой (культ огня, почитание Солнца), а в подчинённых областях Средней Азии, как и раньше, исповедывались буддизм, зороастризм, манихейство, христианство.
Эфталитское государство просуществовало до середины VI в. Во второй половине VI в. тюркоязычные племена народов Алтая, Семиречья и Центральной Азии, объединившись, образовали мощное госу
Объяснение:
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?